Головна / Земля / Для чого птахам дзьоб

Для чого птахам дзьоб

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (3 оцінок, середнє: 3,67 из 5)
Loading...
 
 

Геомагнітне відчуття у птахів, принаймні частково, знаходиться в дзьобі, і якщо порушити нервовий зв’язок між дзьобом і мозком, то птахи забудуть карту силових ліній магнітного поля.
Проблема геомагнітної чутливості у птахів не дає спокою дослідникам — вважається, що птахи можуть орієнтуватися по магнітним полям, але ніхто не знає, як. Щоб відчувати магнітне поле, потрібні спеціальні рецептори і нерви, які пов’язували б такі рецептори з мозком.

Спочатку всі думали, що ці рецептори знаходяться в дзьобі, так як він містить багато заліза, і що інформація від магніточутливого дзьоба передається по трійчастому нерву. Потім теорії «магнітного дзьоба» було завдано потужний удар: в одному з експериментів у птахів перерізали трійчастий нерв, але, незважаючи на це, вони як і раніше відчували магнітні полюси. Крім того, залізо в дзьобі виявилося наслідком того, що тут просто накопичуються еритроцити, і ні до яких магнітних рецепторів це залізо не має жодного відношення.

Але прихильники «магнітного дзьоба» не здалися — на їх думку, дзьоб все одно грає якусь роль у магнітному відчутті пернатих. І нові дослідження, здається, підтверджують це. Група вчених з Університету Ольденбурга (Німеччина) разом з Зоологічним інститутом РАН повторила досвід з розтином трійчастого нерва на очеретянці прудкій. Кілька десятків птахів були виловлені близько Калінінграда; їм зробили операцію, після якої трійчастий нерв перестав почувати дзьоб; потім пернатих випустили, але простежили, куди вони полетять.

Щовесни очеретянки летять через Калінінградську область на північний схід, до Скандинавії, де у них починається шлюбний сезон. Птахи долають 1 000 кілометрів, і без орієнтування тут не обійтися — в тому числі за допомогою горезвісного геомагнітного відчуття. Однак цього разу спійманим пернатим довелося пройти шлях зовсім не з Калінінграда — дослідники випустили їх на 1 000 км на схід. Якщо птахи і запам’ятовують силові лінії магнітного поля, то тепер вони опинилися в місцевості, де геомагнітна карта була їм абсолютно незнайома.

І тут виявилося, що прооперовані очеретянки забули свою магнітну картку, бо вони все одно продовжували летіти на північний схід, повідомляють автори роботи у веб-журналі PLoS ONE. Ті, у кого нерв залишився неушкодженим, рушили на північний захід, скоригувавши маршрут у зв’язку з «надзвичайними обставинами».

Звідси можна зробити висновок, що геомагнітна навігація у птахів таки залежить від дзьоба, однак автори роблять уточнення: за їх словами, від дзьоба (і від трійчастого нерва, з дзьобом пов’язаного) залежить картування місцевості, запам’ятовування магнітного ландшафту. Що стосується самотнього компаса, який вказував птахам, де північ, де південь, то цей орган перебуває, швидше за все, в іншому місці.

Правда, щоб дзьоб працював відповідним чином, у нього все одно повинні бути магнітні рецептори. І, як пояснює Дмитро Кішкішев, один з авторів цього дослідження, зараз на часі ці рецептори знайти. Що представляється складним завданням, оскільки трійчастий нерв розбігається в дзьобі на кілька відгалужень, і магніторецептори можуть перебувати на кінці будь-якого з них.

І тут не можна не згадати іншу недавню роботу, в якій повідомлялося про потенційних магніторецептори в пташиних вухах. Однак і у випадку з вушними клітинами, в яких виявили магніточутливі кульки, можна говорити лише про більш-менш ймовірних кандидатів на роль таких рецепторів. Так що суперечка про те, чим саме птахи відчувають магнітне поле — дзьобом, вухами або ще яким органом, — вельми далека від завершення.

 
Loading...
comments powered by HyperComments