Главная / Здоров'я / Хвороба Паркінсона – невиліковне захворювання літніх людей

Хвороба Паркінсона – невиліковне захворювання літніх людей

 
 

Хвороба Паркінсона – це хронічне прогресуюче захворювання, при якому відбувається загибель дофамінергічних нейронів чорної субстанції, розташованої в глибоких відділах головного мозку і які виробляє найважливіший нейротрансміттер – дофамін, що відповідає за рухи і настрій.

У світі налічується близько 7 мільйонів хворих паркінсонізмом (захворюваність серед чоловіків дещо вища), у кожного десятого пацієнта діагноз встановлюється до 50 років. Середній вік початку захворювання – 60-65 років; часто хворобу Паркінсона називають «хворобою людей похилого віку», що в якійсь мірі відповідає істині.

Спадкові форми захворювання зустрічаються у 8-10% випадків. Наявність у одного з батьків хвороби Паркінсона збільшує ризик захворювання приблизно в два рази. Контакт з гербіцидами, пестицидами та іншими токсичними речовинами, особливо тривалий, також може збільшити ризик розвитку хвороби.

Симптоми

Предклінічна стадія захворювання триває близько 4-6 років. Симптоми хвороби спочатку з’являються в одній половині тіла (ноги, руки), через 3-5 років у другій. Після цього починають з’являтися симптоми порушення рівноваги, погіршуючись згодом. В середньому через 10-20 років пацієнт потребує постійного стороннього догляду у зв’язку з втратою руху.

Початкові ознаки захворювання неспецифічні. Першими симптомами можуть бути порушення нюху, біль у м’язах спини, кінцівках, порушення сну або депресія. Також захворювання може проявитися вегетативними порушеннями: запори, порушення сечовипускання, пітливість, себорейний дерматит, імпотенція, ортостатична гіпотензія (різке падіння тиску при прийнятті вертикального положення).

Основними симптомами хвороби Паркінсона в розгорнутій стадії захворювання є:

  • Сповільненість рухів. Особливо ускладнений початок руху (тупцювання на місці, утруднення при вставанні з стільця, вкорочення довжини кроку). Характерні порушення плавності руху, незручність при застібанні ґудзиків, зав’язування шнурків, користуванні ножем. Може змінитися почерк, мова може стати монотонною через залучення мовної мускулатури. Обличчя стає «застиглим», втрачається емоційний вираз при розмові, хворі рідко блимають.
  • Тремтіння (тремор). Тремтіння може з’явитися спочатку в одній руці або нозі, характерний так званий тремор спокою, при початку руху він зменшується, а посилюється при стомленні і хвилюванні. Під час сну тремор зазвичай не турбує хворих. Через 3-5 років тремтіння переходить на другу половину тіла. У деяких випадках тремору може не бути протягом усього періоду хвороби, а основним симптомом може залишатися сповільненість рухів. Це не виключає діагноз хвороба Паркінсона.
  • Порушення рівноваги. Постуральна нестійкість (втрата рівноваги при поворотах тулуба) може призводити до падінь при поворотах, ходьбі, вставанні зі стільця. Несподівані падіння є основною причиною травм при хворобі Паркінсона, так як ноги «прилипли» до підлоги, їх важко відірвати, а тулуб нахилений вперед.
  • Скутість м’язів (ригідність). Пацієнти відчувають скутість, стягання, напруга в м’язах. З часом це призводить до згорбленої пози, зменшення розмахування руками при ходьбі.

Іншими симптомами хвороби Паркінсона є порушення пам’яті, сповільненість розумових процесів, дратівливість, тривога, загальна слабкість, нав’язливість, настирливість.

Постановка діагнозу

Хвороба Паркінсона на сьогоднішній день невиліковна і має неухильно прогресуючий характер, але чим швидше пацієнт звернувся до лікаря і чим раніше підібрано правильне лікування, тим менша вираженість симптомів, що подовжує період активності.

Діагноз «хвороба Паркінсона» встановлюється на підставі скарг, історії захворювання та наявності характерних клінічних симптомів, що на початкових стадіях є непростим завданням. Через 1-2 місяці лікар повинен подивитися динаміку симптомів і утвердитися у своєму припущенні.

Інструментальні методи дослідження (МРТ, дослідження судин головного мозку) дозволяють лікарю лише виключити інші причини ураження головного мозку – інсульт, пухлина, травма. На жаль, специфічні маркери захворювання для підтвердження захворювання в крові або в головному мозку відсутні. Для уточнення діагнозу необхідно звернутися за консультацією в районні або міські кабінети екстрапірамідної патології. Лікар повинен провести диференціальну діагностику з іншими захворюваннями, які можуть проявлятися такими ж симптомами.

Підтримуюче лікування

При хворобі Паркінсона потрібен постійний прийом лікарських препаратів. Велика поимилка пацієнтів не приймати специфічні препарати, думати, що «все пройде і так». Вибір препарату і режим його прийому визначає лікар. Для лікування захворювання приймають речовини, що заповнюють запас дофаміну в головному мозку. Ніякі народні засоби не зможуть замінити специфічні препарати, які допомагають впоратися з симптомами захворювання.

Також для пацієнта важлива без піґулкова терапія. Величезне значення має лікувальна фізкультура на всіх стадіях хвороби. За деякими даними, 10 хвилин занять на велотренажері рівноцінні прийому дофавмісткого препарату. Також, крім поліпшення рухової активності, фізкультура дає величезний заряд позитивних емоцій, що дозволяє запобігти травмі м’язів і сухожиль. Тривалість занять повинна бути підібрана індивідуально.

Ніякої особливої дієти для пацієнтів з хворобою Паркінсона не існує. Їжа з великою кількістю свіжих овочів і фруктів заповнить запас антиоксидантів і вітамінів. Важливо пити якомога більше рідини, це необхідно для гарної роботи кишечника. Є єдина умова в харчуванні для пацієнтів, які приймають препарати леводопи: прийом білкової їжі не можна поєднувати з таблетками, так як білок ускладнює всмоктування препарату. Таблетку необхідно випити за 45-60 хвилин до вживання білкової їжі або через годину після їжі.

Доведено, що зелений чай, кави, томати, продукти, багаті природними антиоксидантами, знижують ризик розвитку захворювання. Також в малих дозах не протипоказаний алкоголь.

Якщо у члена вашої родини виявили хворобу Паркінсона

Родичі можуть полегшити побут хворому, взявши на себе основні функції по веденню домашнього господарства.

Людям, яким встановили діагноз хвороба Паркінсона, необхідно бути гранично уважними і обережними при використанні в побуті ножів, прийняття водних процедур, ходінні по нерівній поверхні (тротуар, підлога). Необхідно виключити носіння тягарів (тільки до 2-3 кг), висипатися, намагатися не набирати вагу, тренувати пам’ять. Для полегшення прийому їжі слід використовувати посуд з високими бортиками.

Якщо член вашої родини хворий на хворобу паркінсона, вам слід встановити поручні в коридорі біля виходу з квартири, туалеті, ванній кімнаті, забезпечити надійні перила біля сходів, прибрати з підлоги килими і килимки, щоб зменшити небезпеку падінь. З проходів потрібно прибрати меблі, особливо з гострими кутами, також необхідно використовувати нічні світильники, постійно контролювати артеріальний тиск, не швидко вставати з ліжка.

При поїздці в гості або виходу в театр (кіно) необхідно взяти з собою додаткову порцію ліків, не соромитися оточуючих і прийняти її при необхідності; і, зрозуміло, потрібно регулярно відвідувати лікаря для корекції терапії.

 
comments powered by HyperComments