Часник дуже корисний овоч, який повинен бути присутнім у раціоні круглий рік. Зимовий часник прекрасно зберігається до нового врожаю, не втрачаючи своїх корисних властивостей, в тому випадку, якщо його прибрати вчасно.
Прибирання озимого часнику відбувається в середині-кінці липня. Зрілі головки повинні бути щільними, а лушпиння легко зніматися. Перестоявший на грядках овоч розпадається на зубки, йде в глибину і прибирання стає неможливим, а молоді недостиглі головки мають пухку структуру і погано зберігаються. Ознакою дозрівання часнику є пожовклі, прив’ялі нижні листя.
Також визначити, коли викопувати часник, можна по суцвіттю, для цього треба залишити на грядці кілька головок зі стрілками. Час збирання настає, коли обгортка суцвіття лопне, розкриється і стануть видні маленькі бульбочки-насіння. Їх можна використовувати для оновлення насіннєвого матеріалу. З посіяних восени насіння на наступне літо виростуть міцні, нічим не заражені дрібні головки-однозубки, є відмінним насіннєвим матеріалом.
Дозрілий часник викопують і розкладають під навісом для просушки. Час сушіння залежить від погоди і становить 5-7 днів. Просушені головки очищають від брудних верхніх лусочок, підрізають коріння і стебла. Якщо часник зберігають у косі, стебла не обрізають. Оптимальна для зберігання температура +1-5°C, при більш високій температурі часник всихає.
Переспілі голівки, у яких розійшлися зубочки, не зберігають, їх використовують восени для посадки. Якщо пропустили час, коли збирати часник, і головки не встигли вчасно викопати – не біда, ранньою весною вони проростуть. Сіянці, які зійшли, треба розсадити, з них виросте повноцінний урожай.
Натхнення: www.kakprosto.ru