Главная / Всесвіт / Планетологи розповіли чому Земля не перетворилася на подобу Венери

Планетологи розповіли чому Земля не перетворилася на подобу Венери

 
 

В журналі «Nature Geoscience» опублікували досить суперечливу статтю, яка ставить під сумнів головне підтвердження того, чому Земля не перетворилася на аналогічну Венері «пекельну» планету. Вченими планетологами були виявлені передумови існування на ній своєрідних міні — «континентів» і тектонічних процесів.


Норвезький геолог Фабіо Крамери з університету Осло, пояснив, що зі знімків поверхні Ранкової Зірки відкрилися не тільки вже знайомі рельєфні форми вулканів, але і унікальні по своїй структурі так звані «корони», що пояснюють процеси, які відбуваються в надрах Венери, і які вказують на помилковість сучасних уявлень про рух її літосфери.

Хоч за своїми умовами формування Венера схожа з Землею, своїм зовнішнім виглядом вона кардинально відрізняється від нашої планети. Розпечення її атмосфери досягає 462 градусів за Цельсієм, вода практично відсутня, поверхня рельєфу – суцільні вулкани, а до складу атмосфери входять тільки вуглекислий газ і сірчана кислота. Що ж насправді призвело до такого дефіциту води на Венері і утворення ефекту гігантського парника, серед вчених умів поки немає єдиної думки.

З передбачуваних планетологами причин, першочерговим вважається відсутність на Венері тектонічних процесів, які на Землі, як диригенти, управляють рухами плит земної кори. Витрачаючи всю свою енергію на охолодження мантії і як би «скидаючи пар» під час виверження вулканів, які виливають магму, таким чином, підтримується певний баланс температури на планеті. Венера ж, подібних процесів «не має», тепло її надр накопичувалося дуже довгий час, поки не почалися масові вулканічні виверження, через які в атмосферу потрапила колосальна кількість сірки і вуглекислого газу, що створили цей ефект гігантського парника.

Однак університетські вчені з Франції на чолі з Ганною Даваль спростовують вірність даної гіпотези. Вони створили в лабораторних умовах «мініатюрну» Венеру і виявили в її породах натяки на тектонічні процеси. Зі слів самих вчених, в першу чергу вони були зацікавлені у виникненні цих, так званих «корон» — загадкових круглих плато на поверхні Ранкової Зірки, окреслені навколо великої кількості розломів і тріщин, схожих на «стовп» млинців з різною формою і діаметром. Ще з моменту їх виявлення у 1983-му році дослідними зондами СРСР «Венера-15» і «Венера-16», вони викликають суперечливі думки у планетологів.

Багато хто схиляється до думки, що виникнення подібних структур властиво місцям, де так звані плюми (потоки гарячих порід) виходять з глибини шарів мантії на поверхню Венери. Досягнувши її, більша їх кількість знову повертається вниз, а залишки магми формують на поверхні такий багаторівневий купол з отвором у центрі. Даваль і її колеги хотіли з’ясувати, чи може магма, яка повертається, «забирати» зі своїм потоком назад до ядра матерію кори з поверхні Венери, як би імітуючи Земний кругообіг породи. Перевірка цієї ідеї проходила з використанням суспензії нано-частинок, які імітували надра «Ранкової Зірки». І насправді, такий процес виявився можливий.

Хоч і спостерігати за цим з орбіти практично нереально, але можна помітити зміни, не тільки у вигляді «корон», але і багато інших тріщин і канав, які фактично і покривають всю поверхню Венери. Це підтверджує наявність на ній тектонічних процесів і «змусить» фахівців планетології переглянути вже наявні гіпотези про те, як Землі вдалося уникнути «пекельної» долі Венери.

 
 
comments powered by HyperComments