Крім універсальних правил етикету існують “національні” – прийняті в тій чи іншій країні. Не знаючи цих нюансів, можна легко потрапити в незручну ситуацію під час ділової поїздки або на відпочинок. Ось кілька прикладів правил етикету різних країн, які здадуться нам незвичайними і навіть дивними.
До людей, які їдять поспішно, у Франції ставляться з презирством.
У Кореї неприпустимо приступити до їжі раніше, ніж це зробить найстарший, який сидить за столом.
Попросити добавку сиру до якого-небудь або блюда в Італії – смертельна образа для кухаря.
[ads2] У Казахстані прийнято подавати чашки з чаєм, наповнені лише на половину. Коментувати це і просити долити не варто, так як коли вам подали повну чашку – це означає, що господар з нетерпінням чекає вашого відходу.У Великобританії черпати суп ложкою до себе – прояв невихованості і поганого тону.
У Нігерії в жодному разі не дають дітям яєць, оскільки вважається, що від цього вони стануть красти.
А на Ямайці малюкам не дають курятину, поки діти не навчаться говорити, оскільки вважається, що через м’ясо курей дитина може так і не заговорити.
У Китаї не ріжуть довгу локшину під час їжі, так як локшина – це втілення вашого довголіття, а розрізаючи її ви укорочуєте собі життя.
Китайці вважатимуть за грубість, якщо під час їжі ви вкажете на когось паличками.
У Німеччині їсти руками пристойно тільки хліб, для всього іншого передбачені столові прилади.