Головна / Земля / Вчені розкрили природу загадкового синдрому «Тома і Джеррі» у кішок

Вчені розкрили природу загадкового синдрому «Тома і Джеррі» у кішок

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (Оцініть статтю!)
Loading...
 
 

Розкручений в минулому році в інтернеті синдром «Тома і Джеррі» виявився не плодом уяви господарів, а справжньою хворобою, серією епілептичних припадків у кішок, які викликаються високочастотними звуки і які якось пов’язані з глухотою, яка настає в літньому віці, йдеться в статті, опублікованій в Journal of Feline Medicine and Surgery.

28-04-15-foto-600x360-1

«Нас дуже порадувало те, що ми змогли допомогти стурбованим любителям кішок, чиїх вихованців мучив невідомий ветеринарам синдром — ми не тільки з’ясували і пояснили їм, чому кішки себе так ведуть, але і знайшли спосіб полегшити їхнє життя», — заявила Клара Бессант (Clara Bessant), виконавчий директор фонду International Cat Care, який спонсорував дослідження.

Вперше про незвичайному недугу, вражаючу кішок, преса і жителі глобальної мережі почали говорити в грудні 2013 року, коли відразу кілька користувачів Youtube опублікували серію відеороликів, на яких були зображені кішки, що впадають у епілептичні напади через різні звукові подразники.

У деяких вихованців напад починався через стук яєць, які варилися, об дно каструлі, в інших — через шурхіт фольги від шоколадки, дзвону будильника або шелестіння сторінок газети. Преса і ветеринари швидко охрестили цей недуг «синдромом Тома і Джері» через те, що кіт Том цього фільму дуже різко реагував на практично будь-які побутові подразники.

Подібні публікації стривожили International Cat Care, і фонд звернувся за допомогою до ветеринарів і нейрофізіолів з університетського коледжу Лондона і ветеринарного центру Davies в Хартфордширі. Наступні кілька місяців вчені та співробітники фонду витратили на збір групи з майже ста кішок з синдромом «Тома і Джері» і їх господарів, і разом з ними спробували розкрити його природу.

Як показали перші ж експерименти, проблеми у кішок були цілком реальними — після появи того звукового стимулу, про який говорили їхні господарі, у них починався повноцінний епілептичний припадок. Під час нього у кішки починали довільно сіпатися кінцівки, або ж тварина «відключалася» і не реагувало на зовнішній світ або у неї пропадала свідомість і починалися конвульсії.

http://go.ad2upapp.com/afu.php?id=869299
Всі ці звуки, за словами авторів статті, належали до числа високочастотних тонів, від тривалості яких залежала ймовірність настання припадку і його сила. Іншою загальною рисою синдрому «Тома і Джеррі» було те, що переважна більшість його носіїв була в похилому віці — 15 років або більше. Крім того, багато з цих кішок страждали від наступаючої глухоти.

В цілому, від синдрому FARS, як його тепер називають ветеринари, не захищені ні породисті, ні безпородні коти, однак найбільше йому піддаються, крім літніх «мурок», ще й бірманські породи.

Читайте також: 

Як виявили дослідники, синдром «Тома і Джеррі» не є невиліковним — з ним можна боротися за допомогою леветирацетаму — ліків, які широко застосовується для боротьби з епілепсією серед людей. Додавання цього препарату в раціон кішок позбавило приблизно дві третини з них від всіх ознак хвороби.

Зараз вчені працюють над розкриттям генетичних коренів синдрому FARS, а також над створенням ліків, які допомогли б усім вихованцям.

Натхнення: earth-chronicles.ru

 
Loading...
comments powered by HyperComments