Главная / Земля / Вчені розповіли, чому рис може бути небезпечним для здоров’я

Вчені розповіли, чому рис може бути небезпечним для здоров’я

Зерна рису можуть накопичувати в собі великі кількості миш’яку та інших токсинів, велика частина яких потрапить в організм людини при перетравленні їжі. Про це розповіли біологи, які виступали на конференції Товариства аналізу ризиків в Новому Орлеані.

«Ми провели першу систематичну оцінку того, як багато миш’яку містять в собі типові зерна рису, і вивчили те, як багато його потрапляє в організм при перетравленні їжі. Найближчим часом ми вивчимо і те, як саме він впливає на роботу тіла людини», — заявив Чжен Чжоу (Zheng Zhou) з університету Індіани (США).

Високий вміст свинцю, миш’яку і багатьох інших елементів у воді, водопровідних трубах, посуді та інших предметах вжитку і побуту часто призводить до розвитку важких порушень в роботі мозку і тіла людини. Багато істориків сьогодні вважають, що традиції використання свинцевого посуду могли бути однією з причин занепаду Стародавнього Риму, а висока концентрація свинцю у воді вже викликала проблеми зі здоров’ям дітей в місті Флінт в США.

Що цікаво, на відміну від багатьох інших токсинів, головним джерелом миш’яку в їжі і воді зазвичай бувають не промислові викиди або інші сліди життєдіяльності людини, а місцеві ґрунтові води. У деяких країнах світу, таких як Індія і Бангладеш, близько чверті джерел вологи містять в собі надзвичайно високі частки його сполук, що вкрай негативно впливає на життя місцевих жителів.

Чжоу і його колеги зацікавилися тим, як висока забрудненість води миш’яком та іншими токсинами буде впливати на рис, головну сільськогосподарську культуру Китаю, Індії та інших країн на півдні і сході Азії.

Для цього вони проаналізували дані, зібрані авторами 143 наукових робіт, присвячених метаболізму миш’яку і його поведінці всередині тіла людини та в різних харчових продуктів. Відібравши десять найбільш докладних досліджень, біологи об’єднали результати експериментів і узагальнили їх висновки.

Як виявилося, зерна рису зазвичай накопичують у собі великі кількості миш’яку, більша частина якого залишається в його м’якоті у вигляді неорганічних сполук, а не вбудовується в роботу клітин цієї рослини. У середньому, приблизно 70-80% миш’яку потрапляє з води в злак, і аналогічна його частка проникає в тіло людей і тварин при перетравленні їжі.

Що цікаво, попри дуже високий рівень біодоступності цього токсину, Чжоу і його колеги зафіксували дуже великий розкид в цих показниках. З чим це пов’язано, біологи поки не можуть точно сказати, але вони припускають, що ці відмінності були породжені тим, як різні сорти рису взаємодіють зі сполуками миш’яку.

Все це, як вважають дослідники, говорить про те, що влади країн Азії, а також інших держав, де рис складає основу повсякденної дієти, повинні приділяти особливу увагу перевірці цього злаку на надлишок миш’яку.

 
comments powered by HyperComments