Главная / Земля / Вчені виявили найдавнішу бактерію

Вчені виявили найдавнішу бактерію

 
 

Американські геології з Університету Цинцинаті представили результати нового дослідження, які доводять існування у минулому бактерій, які вільно обходилися без кисню. Їм вдалося виявити скам’янілості з подібними бактеріями відразу в двох різних місцях в Північно-Капській провінції Південно-Африканської Республіки.

42c75858d266e6eea7608777b4a41d85

Хоча дослідники наполягають на тому, що перша половина тих 4,5 мільярда років, які існує Земля, грала ключову роль у розвитку та еволюції ранніх форм життя, таких як бактерії, переконливих відомостей про цей період у науковому світі досі представлено не було. Зараз же у вчених з’явилися докази того, що стародавні бактерії були здатні виживати при рівні кисню в атмосфері менше однієї тисячної відсотка від нинішнього.

За словами доцента кафедри геології Ендрю Цайя з Університету Цинцинаті, виявлені в ПАР викопні сіробактерії — найдавніші з коли-небудь виявлених вченими. Зразки бактерій збереглися в шарі твердого сланцю, багатого діоксидом кремнію.

«Це відкриття допомагає нам виявити різноманітність життя і екосистем, які існували безпосередньо перед Великою кисневою катастрофою, ключовим періодом атмосферної еволюції», — заявляє учений.

Ендрю Цайя описує цю окислюючу сірку бактерію як «виключно велику бактерію сферичної форми, з гладкими мікроскопічними стінками». Її вік складає близько 2,52 мільярда років, а розміри набагато більші, ніж у більшості сучасних бактерій. За словами вченого, бактерія схожа з деякими сучасними одноклітинними організмами, які живуть на глибині океану, де великі концентрації сірки, а кисню — мінімальна кількість.

У своєму дослідженні, опублікованому в грудневому номері журналу Geology, Ендрю Цайя і його колеги Нікола Бекес з Університету Йоганнесбурга і Джеффрі Остерхут з Університету Цинцинаті, продемонстрували зразки найдавніших бактерій. За словами дослідників, подібні мікроорганізми жили в темних глибоководних зонах океану в період, званий геологами неоархеєм (приблизно 2,8–2,5 мільярда років тому).

Втім, Ендрю Цайя визнає, що цю унікальну знахідку все ж не можна назвати прямим доказом того, що в зазначений період на Землі існували живі організми, здатні обходитися без кисню та сонячного світла. Тим не менш, ця скам’янілість є важливим науковим артефактом, одним з небагатьох, виявлених в ПАР і в Західній Австралії.

За словами Ендрю Цайя, вчені протягом багатьох років висловлювали припущення про те, що Південна Африка та Західна Австралія колись складали єдиний древній суперконтинент під назвою Ваальбара. Їх розділення відбулося через зсув тектонічних плит.

Виходячи з радіометричного датування і геохімічного ізотопного аналізу, виявлена вченими скам’янілість була утворена безпосередньо на цьому ранньому суперконтиненті. Результати цих аналізів також говорять про те, що ці бактерії існували безпосередньо перед тією епохою, коли інші мілководні бактерії навчилися виробляти велику кількість кисню в якості побічного продукту фотосинтезу. Цей період учені називають Великою кисневою катастрофою.

За словами Ендрю Цайя, до цього періоду викопні бактерії поглинали молекули вулканічного сірководню, той самий, що дає легко впізнаваний запах тухлих яєць. У відповідь бактерії випускали в атмосферу сульфат — газ, який не має запаху. Вчений зазначає, що це той самий процес продовжується і сьогодні: сучасні бактерії також здійснюють процес розкладання органічних речовин на мінерали й гази.

«Хоча я не можу стверджувати, що ці ранні бактерії є тими ж, що і сучасні, ми припускаємо, що вони, можливо, робили те ж саме, що і деякі з нинішніх бактерій», — пояснює Ендрю Цайя, підкреслюючи, що цей факт є «видатним» для науки.

 
comments powered by HyperComments