Головна / Земля / Вчені з’ясували, скільки спали давні люди

Вчені з’ясували, скільки спали давні люди

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (Оцініть статтю!)
Loading...
 
 

Сучасні індіанці і африканські тубільці-мисливці сплять стільки ж, скільки і ми, так що наша проблема може бути не стільки в хронічному недоліку сну, скільки в його якості.

6bad59dbde04fb3e4f49c11ee25551de
Часто можна почути, що сучасне міське життя порушує природні біологічні ритми нашого організму – в першу чергу тому, що електричне освітлення дозволяє нам не звертати уваги на ніч і продовжувати не спати, хоча по всім фізіологічним інструкціям, що дісталися нам від предків, ми повинні вже спати. Сучасні смартфони, ноутбуки та інші ґаджети тільки посилили проблему. Ми лягаємо пізно, погано засинаємо, а встаємо рано. Через хронічну нестачу сну виникають різні хвороби, не тільки психоневрологічні, але і, наприклад, розлади обміну речовин.

Звідси неявно випливає, що в минулому, в доіндустріальну еру, люди спали довше. У цьому, однак, сумніваються антропологи з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. Як можна в наші дні дізнатися про спосіб життя старих людей, особливо, якщо мова йде про доісторичні епохи, від яких не залишилося письмових свідоцтв? Можна звернутися до археології і палеобіології, а можна відправитися в Африку до нинішніх племенам, які продовжують жити полюванням і збиральництвом – дійсно, адже їх ритм життя повинен був залишитися таким же, як у наших предків.

Джером Сігел (Jerome M. Siegel) разом з колегами вирушив до «диких етносів» Африки і Південної Америки, прихопивши з собою ґаджети, що дозволяють оцінювати, скільки чоловік провів у сні, багато ходив, поки не спав, як довго тривав світловий день. Ці пристрої потрібно було цілодобово носити на поясі протягом 28 днів. Експеримент-спостереження проводили з індіанцями чімане в Болівії, народом хадза в Танзанії і бушменами в Намібії.

У статті в Current Biology автори пишуть, що і бушмени, і хадза, і чімане проводили в ліжку від 6,9 до 8,5 нічних годин, причому власне на сон витрачалося 5,7–7,2 години, взимку велика частина добровольців спала на годину довше. Лягали спати не із заходом сонця, а через 2,5–4,4 години після, тобто коли температура повітря відчутно знижувалася, вставали ж прямо перед світанком, коли температура знижувалася до добового мінімуму. Тільки бушмени спали ще годину після сходу сонця. Ніхто з тубільців не прокидався ночами (хоча вважається, що «природні люди сплять двохгодинним сном, прокидаючись вночі на деякий час). Ніхто з них не страждав від безсоння, для якого в їх мовах не знайшлося навіть слова. І, що важливо, ніхто з них не скаржився на брак сну, сонливість вдень, на бажання подрімати.

Виходить, що доіндустріальні мисливці-збирачі сплять стільки ж, скільки і сучасні цивілізовані люди: масштабне дослідження, проведене в 2002 році Американським онкологічним товариством, показало, що більшість з нас спить в середньому 6,5-7,5 годин. Можливо, що наша відмінність від доіндустріальних людей полягає не в тому, скільки ми спимо, а як ми спимо. І справа може бути не тільки в тому, прокидаємося ми ночами чи ні. Як вважають дослідники, важливим фактором може бути температура, і не виключено, що для хорошого сну нам потрібно охолоджувати повітря в кімнаті, імітуючи нічну прохолоду.

Варто також уточнити, що, коли говорять про загальні медичні наслідки неправильного сну, то часто мають на увазі не тільки і не стільки кількість, скільки сам добовий ритм. На сон можна витрачати потрібну кількість годин, однак, якщо лягати спати то вдень, то вночі, то рано вранці, то рано ввечері, біологічний годинник прийде в непридатність, що погано позначитися на стані здоров’я.

 
Loading...
comments powered by HyperComments