Мікровододорослі являють собою вкрай перспективну альтернативу продуктам на основі нафти, не конкуруючи при цьому з ресурсами, які використовують в харчовій індустрії. Тільки що вченим вдалося отримати з водоростей біоасфальт, який за своїми властивостями дуже нагадує звичайний. Результати їх розробок були опубліковані в журналі «ACS Sustainable Chemistry & Engineering».
Мікроводорості давно знайшли собі застосування в таких областях як створення косметичних барвників та харчових добавок. Однак в останні роки у вчених з’явилася ідея переробляти їх – наприклад, для отримання біопалива. В результаті, на сьогоднішній день мікроводорості визнані серйозною альтернативою нафти.
В рамках програми «Algoroute» дослідники з лабораторій Нанта і Орлеана, Франція, зуміли отримати біоасфальт із залишків водоростей, після того, як з них були витягнуті цінні речовини для інших галузей промисловості. Для цього вони застосували процес гідротермального розрідження для перетворення залишків мікроводоростей в чорну, в’язку, гідрофобну субстанцію, яка дуже нагадує традиційний асфальт на основі гудрону. На поточний момент ефективність конверсії цього процесу становить 55 відсотків.
І хоча хімічна композиція біоасфальта повністю відрізняється від його нафтового побратима, вони мають подібні риси, включаючи чорний колір і реологічні властивості. При температурах понад 100 градусів Цельсія біоасфальт являє собою рідину, яку можна використовувати для покриття мінеральних агрегатів; при температурах від -20 до +60 він стає в’язкопружним – це забезпечує склейку гранулярних структур, одночасно допомагаючи їм витримувати механічні навантаження і знижуючи напругу матеріалу. В даний час готуються випробування для аналізу поведінки біоасфальта з плином часу, а також оцінки його рентабельності для потенційного масштабування до промислового виробництва.
Читайте також: Асфальт з вторсировини зробили в Іспанії
Ця розробка являє собою нову опцію для дорожньобудівної індустрії, яка на сьогоднішній день повністю залежить від нафти. Інші типи біоасфальта, які розроблялися раніше, покладалися на олії сільськогосподарського походження (які можуть бути більш корисні для харчування людини) або з паперової промисловості, які змішувалися зі смолами для поліпшення їх вязких властивостей. Мікроводорості, які не вимагають для своєї культивації зрошуваних земель, являють собою в даному випадку вельми привабливу альтернативу.
Натхнення: gearmix.ru