Підводні вулкани і серединно-океанічні хребти народжуються в результаті вкрай дивного процесу – виявилося, що дно моря може в буквальному сенсі розривати саме себе, випускаючи на поверхню потоки лави.
“Серединно-океанічні хребти вважалися своєрідними аналогами вулканів на поверхні дна океанів, які працюють так само, як їх сухопутні “родичі”. Ми виявили, що їх слід розглядати як своєрідні розриви в корі, через які просочується лава”, — заявив Йен Джо Тан (Yen Joe Tan) з університету Колумбії в Нью-Йорку (США).
Серединно-океанічні хребти являють собою гігантські гірські гряди на дні світового океану, що виникають в тих точках, де стикаються або розходяться тектонічні плити земної кори. Під цими хребтами, як сьогодні вважають вчені, виникає нова земна кора і стара кора занурюється в глибини надр Землі. Такі підводні гряди завжди бувають оточені вулканами і гейзерами-“чорними курцями”, чиї викиди стають джерелом їжі для багатьох підводних організмів.
Як розповідає Тан, до теперішнього часу вчені вважали, що подібні хребти і вулкани утворюються тими ж шляхами, що і їх сухопутні аналоги – в результаті появи гігантської “бульбашки” з лави під корою, яка піднімається до поверхні Землі і тисне на верхні шари порід. З часом, ця гаряча матерія пробивається назовні, і виникає вулкан або вилив магми.
Тан і його колеги виявили, що насправді під водою поява вулканів і нових хребтів відбувається зовсім іншим шляхом, спостерігаючи за народженням однієї з подібних структур в Тихому океані, фактично на самому екваторі, в 2005 і 2006 роках.
Для цього учені зробили серію занурень в одну з найбільш неспокійних зон у так зване Східно-Тихоокеанське підняття, підводного хребта довжиною у 8 тисяч кілометрів, і встановили там набір сейсмометрів і мікрофонів. Через деякий час тут відбулося нове виверження, результати якого буквально змусили авторів статті повністю перевернути свої уявлення про геологію.
Як виявилося, нова серія вивержень вулканів в цьому розломі відбувалася не поступово, як передбачала теорія, а фактично одномоментно, коли на дні Тихого океану виникла гігантська лінія-тріщина довжиною в 35 кілометрів, через яку лава кинулася до поверхні. Весь цей процес супроводжувався потужними вибухами, ударами та іншими гучними звуками, які, як вважають вчені, виникали в результаті контакту води і лави.
Використовуючи записи цих звуків і дані з сейсмометрів, вчені виявили, що їх джерелами були регіони, вкриті свіжозастиглою лавою. Судячи по слабким сейсмічним поштовхам, що линули з цих точок під час катаклізму, земна кора тут в буквальному сенсі розірвалася на дві половинки буквально сама по собі, без “допомоги” і тиску з боку лави, що піднімається з глибин.
На користь цього говорить те, що магма піднімалася до поверхні дна океану рівномірно – на дні розлому відбулося одразу чотири виверження вздовж лінії розлому, а не одне, як це трапляється у разі народження “нормального” вулкана на суші.
Їх виверження були дуже короткими – вони тривали всього два дні, і за цей час дно Тихого океану було вкрите 22 мільйонами кубічних метрів свіжих порід, що дорівнює приблизно 5% від обсягу всіх людей, що живуть на Землі. Це відносно невеликий обсяг для розлому такої довжини, що вчені знову ж пов’язують з тим, що він був породжений не тиском магми, а розривом кори.
Чому морська кора розривається сама по собі?
Вчені поки що не знають, однак вони припускають, що подібні розриви можуть викликатися тим, що тектонічна напруга в морських тектонічних плитах зростає, коли вони починають занурюватися під континентальні плити. Відповідь на це питання буде знайдено тільки тоді, коли геологи накопичать достатню кількість даних за подібним “розривів”, підсумовують вчені.