Наука

Звідки ми знаємо, що людська цивілізація – перша на Землі?

Кліматолог Гевін Шмідт з NASA і астрофізик Адам Франк з університету Рочестера (США) поставили цікавим питанням про те, чи можуть люди бути впевненими в тому, що вони — перша цивілізація в історії Землі, яка освоїла індустріальний спосіб виробництва? За відповідями вчені звернулися до геологічної історії Землі.

Франк і Шмідт написали про це статтю, яку цього тижня опублікував журнал International Journal of Astrobiology.

В останній час геологи багато говорять про настання нової геологічної доби в історії нашої планети. Цю епоху пропонують назвати антропоценом. Від попередніх епох її відрізняють сліди діяльності людини у всіх зовнішніх оболонках Землі — водної, повітряної і кам’яної. Якщо до людей інша цивілізація досягла схожого ступеня розвитку, вона теж повинна була залишити слід, у тому числі і в літосфері. Шмідт і Франк вирішили пошукати в геологічному літопису Землі що-небудь, що можна інтерпретувати як продукт діяльності долюдської цивілізації — і знайшли.

Антропоцен характеризують різкі і одночасні зміни хімічного складу гірських порід. Стрімке глобальне потепління клімату відображається у зміні пропорції ізотопів кисню. Перерозподіляються також ізотопи вуглецю — через те, що ми дістаємо з-під землі і спалюємо вуглеводні. В коливаннях розподілу ізотопів азоту в гірських породах відбивається наше сільське господарство і виробництво азотних добрив.

Ерозія ґрунтів призводить до того, що річки змивають в океани більше піску, в тому числі і важкі метали, які в ньому містяться; вода в океані стає кислішою, і карбонатні відкладення на морському дні розчиняються. Швидше звичайного види вимирають. У новостворених породах зберігаються нерозкладенні частинки пластика та ізотопи плутонію та інших важких елементів, що випадають після ядерних випробувань.

Які сліди можуть розповісти про існування іншої цивілізації, запитали себе Шмідт і Франк? Шансів знайти хімічні «сліди» набагато більше, ніж шансів виявити древній артефакт. Вчені також врахували, що більша частина аналітичних методів дає розкид датування в тисячі років, а зміни, які людина внесла в структуру літосфери, відбулася за якісь десятки років. Тому покладатися на один фактор було б дуже ризиковано, потрібно, щоб про діяльність гіпотетичної древньої цивілізації говорили відразу кілька маркерів, вирішили вчені.

В історії Землі було кілька періодів різкого потепління — наприклад, палеоцен-еоценовий максимум (55 млн. років тому). У цей час різко змінилося співвідношення в породах ізотопів вуглецю, змінився склад осадових порід, вимирали види тварин і рослин, а концентрації важких металів росли. Кілька схожих подій відбулося в крейдяному і юрському періоді. Зазвичай ці події пояснюють сплесками вулканічної активності; до того ж вони відбувалися повільно — тисячами років. Але деякі паралелі з антропоценом провести можна.

Вчені, звичайно, не стверджують, що палецоен-еоценовий термічний максимум був результатом діяльності долюдської цивілізації, або що примітивні хижі ссавці кінця палеоцену так само, як і ми, отримували енергію, спалюючи нафту. Якщо прийняти таку теорію за відправну точку, можна доводити її незліченними фактами, але всі ці твердження буде неможливо верифікувати. Тому версію про долюдську індустріальну цивілізацію не слід розглядати до тих пір, поки не з’явиться прямий доказ. Але Шмідт і Франк вважають, що міркувати в цьому дусі все-таки корисно — хоча б тому, що зараз ми шукаємо в древніх гірських породах те, що очікуємо знайти, а іноді корисно буває дивитися ширше.

Статтю Шмідта і Франка вже назвали «блокбастером», але вчені не зупинилися на науковій публікації та супроводили її фантастичною розповіддю про молодого вченого, який випадково знаходить у відкладеннях віком 55 мільйонів років частинки пластику.

Натхнення: www.popmech.ru


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button