Телескоп «Джеймс Вебб» виявив галактику GS-10578, яка існувала 11,7 мільярдів років тому і демонструє механізми припинення зореутворення через активність надмасивної чорної діри.
Серед масивних галактик, що існували незадовго після Великого вибуху, окрема група позбавлена активного зореутворення. Їхні властивості свідчать про старіння зоряного населення та брак холодного газу, необхідного для нових зірок. Вивчення таких галактик має на меті зрозуміти, які механізми могли швидко загасити зореутворення. Найімовірніші пояснення включають активність чорних дір або потужні відтоки газу після зореутворювальних процесів.
Галактика GS-10578, відкрита астрономами під керівництвом Франческо д’Еудженіо, мала всі ознаки “червоного самородка”, системи з неактивним зореутворенням. За допомогою інструментів NIRSpec і NIRCam телескопа “Джеймс Вебб” вдалося підтвердити її червоне зміщення (z = 3,064) та визначити точні параметри галактики. Вона має зоряну масу 1,6 ? 10*11 мас Сонця та правильну еліптичну форму, що вказує на стабільність і відсутність злиттів з іншими галактиками.
Дослідження показали, що основна частина зоряної маси галактики виникла в період 12,5-11,5 мільярдів років тому. Нинішня швидкість зореутворення є мінімальною — близько 19 мас Сонця на рік. Разом з тим, галактика має активне ядро з надмасивною чорною дірою, яке спричиняє відтоки газу зі швидкостями, що дозволяють йому покидати галактику. Виявлені процеси свідчать про те, що активність чорної діри є ключовим фактором у зупинці зореутворення.
GS-10578 та її супутники можуть бути важливим джерелом для майбутніх досліджень, що допоможуть зрозуміти еволюцію таких систем. Механізми взаємодії між галактикою та її супутниками, а також роль чорної діри у загасанні зореутворення відкривають нові перспективи для досліджень ранніх етапів формування галактик у Всесвіті.