Головна / Людина / Вчені представили у Ватикані перше дослідження психіки атеїстів

Вчені представили у Ватикані перше дослідження психіки атеїстів

Провідні релігознавці, соціологи і психологи світу вперше детально вивчили психіку атеїстів та інших невіруючих людей і розвіяли деякі стереотипи про «безбожників». Про це вони розповіли на засіданні Папської ради з культури у Ватикані, а повна версія їх звіту була опублікована на сайті університету Кента.

«Наші спостереження напряму суперечать загальноприйнятим штампам. Приміром, люди вважають, що у атеїстів немає об’єктивної моралі і цілі в житті, але при цьому вони дуже зарозумілі і мають зовсім інший набір цінностей у порівнянні з вірянами. Всі ці стереотипи виявилися помилковими», — розповідає Джонатан Ланмен (Jonathan Lanman) з університету Квінс у Белфасті (Великобританія).

Антропологи, соціологи і психологи вже довгий час вивчають різні фактори, які впливають на схильність людини вірити у надприродні сили та істоти. Так, у квітні 2012 року вчені показали, що люди з аналітичним складом розуму менше схильні вірити у надприродні сили та явища в порівнянні з тими, хто покладається на інтуїцію при вирішенні задач.

Сьогодні багато дослідників погоджуються в тому, що релігія могла виникнути і закріпитися в групах наших предків через прості еволюційні причини – віра в богів і те, що вони можуть карати винних, допомагали підтримувати порядок в групах і зміцнювали зв’язки між членами групи. Це допомагало подібним віруючим групам виживати і продовжувати свій рід.

З цієї ж самої причини в цих групах могла виробитися інстинктивна недовіра до невіруючих людей, оскільки відсутність страху перед обличчям бога або богів дозволяло таким індивідам діяти аморально і наживатися за рахунок віруючих членів племені або сім’ї. Аналогічним чином сьогодні мислять і багато західних критиків атеїзму, які говорять про те, що відсутність віри підриває моральні підвалини суспільства і веде до його розпаду.

Ланмен і його колеги перевірили всі ці стереотипи в рамках проекту Understanding Unbelief, запущеного кілька років тому кількома провідними британськими ВНЗ і американським фондом Джона Темплтона, який традиційно підтримує суперечливі дослідження на межі науки і релігії.

В його рамках провідні соціологи, релігієзнавці, психологи і антропологи світу намагалися зрозуміти, що об’єднує і розділяє різні групи невіруючих людей і як вони відрізняються від представників різних конфесій. До того ж, вчених цікавило те, як атеїсти, агностики та інші «безбожники», а також віряни ставляться до астрології, лженауки, життя після смерті і іншим метафізичним феноменам.

Ці спостереження вчені вели не тільки в Британії, але і в інших країнах, де історично широко поширені або підкреслено традиційні християнські релігійні погляди, наприклад, США і Бразилії, так і різні язичницькі, агностичні та атеїстичні вчені, в тому числі в Японії, Китаї та Данії.

Як показали дані опитування, загальноприйняті уявлення про поведінку і психіку «безбожників» мали мало чого спільного з реальними носіями подібних переконань. Приміром, більшість невіруючих людей у всіх шести країнах не називали себе атеїстами або агностиками і просто говорили, що в їх житті немає релігії.

Що цікаво, багато хто з них при цьому вважали себе християнами, мусульманами, іудеями або буддистами, асоціюючи себе з нормами і традиціями тих релігійних громад, до яких вони раніше належали або де вони виросли. До того ж, відсутність релігії в їхньому житті не заважало багатьом атеїстам і агностикам вірити в інопланетян, загробне життя, астрологію, снігової людини та інші надприродні феномени.

При цьому, багато невіруючих людей виявилися менш впевненими в своїх уявленнях про відсутність єдиного бога або безлічі божеств, ніж представники панівної конфесії в їх країні або всі віряни в цілому.

Як зазначає Ланмен, ця характеристика залежала не від відсутності або наявності віри у респондентів, а від їх національної приналежності. Приміром, американські атеїсти і віруючі були однаково сильно переконані у своїй правоті і активніше відстоювали свої переконання, ніж жителі Японії або Данії.

Аналогічним чином, частка атеїстів, впевнених в тому, що існування Всесвіту і їх власного життя немає сенсу, була досить низькою і не сильно відрізнялася від загальної поширеності подібних уявлень серед всіх жителів країни.

Більш того, типовий набір вищих персональних і соціальних цінностей виявився приблизно однаковим і для вірян, і не вірян. На першому місці у всіх них стояла «сім’я» або «свобода», а потім слідували такі концепції, як дружба, природа, співчуття, позитивне мислення або рівноправність.

«Ми живемо в особливу історичну епоху, коли всі політичні й соціальні думки починають стрімко поляризуватися. Тому для нас було вкрай цікаво і радісно дізнатися, що одна з найбільших психологічних прірв в житті людини виявилася насправді не такою широкою, як ми вважали раніше», — підсумовує Ланмен.