Наука

Учені з’ясували, як у мозку розвивається страх

Почуття страху необхідне людині для виживання, проте постійні або часто повторювані епізоди стресу можуть призводити до тяжких психічних порушень. Механізми розвитку страху в головному мозку залишаються слабко вивченими, проте в новій роботі вчені зі США представили раніше невідомі молекулярні шляхи, що перетворюють стрес на страх.

by @freepik

Нервова система людини налаштована на відчуття страху, щоб забезпечити виживання під час стресу. Наприклад, почувши моторошний звук у лісі, у людини буде можливість втекти і не зустрітися з диким звіром. Тим часом люди, які пережили важкий стрес, можуть відчувати почуття страху навіть у безпечному середовищі, де немає реальної загрози. Така генералізація страху може призводити до психічних розладів, серед яких посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Щоб з’ясувати, як почуття страху за відсутності загроз позначається на функції мозку, вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго оцінили зміни в біохімії мозку і склали детальну карту нейронних цілей, які пов’язані з генералізацією страху.

Виявилося, що гострий стрес викликає перемикання хімічних сигналів у нейронах: зі збудливого нейротрансмітера глутамату на гальмівні ГАМК. Потім учені показали, що блокування гена, відповідального за синтез ГАМК, перед епізодом стресу не призводить до розвитку генералізованого почуття страху. Схожий ефект давало приймання антидепресанту відразу після стресової події.

Примітно, що в зразках мозку людей з ПТСР вчені виявили аналогічні зміни в нейротрансмітерах, тому отримані результати мають великий потенціал для застосування в клінічній практиці.

“Тепер, коли ми знаємо суть механізму виникнення страху, викликаного стресом, і його шляхи перетворення, втручання можуть бути цілеспрямованими та конкретними”, – підсумував автор роботи Нік Спітцер.

Цікаві факти про страх

  1. Біологічний захист: Страх є первинною емоцією, яка виконує захисну функцію, допомагаючи організму реагувати на загрози швидкою втечею або боротьбою. Цей інстинкт допоміг нашим предкам виживати у небезпечному середовищі.
  2. Хімічні реакції: Коли ми відчуваємо страх, наш мозок вивільняє ряд хімічних речовин, включаючи адреналін та кортизол, що призводить до збільшення серцебиття, підвищення кров’яного тиску та загострення уваги.
  3. Фобії: Страх може приймати нераціональну форму, відому як фобія, коли індивід відчуває надмірний і неконтрольований страх перед певними об’єктами, істотами або ситуаціями, які в реальності не становлять прямої загрози.
  4. Страх і навчання: Страх може бути потужним інструментом навчання. Умовна реакція, відома з експериментів Павлова, показує, як нейтральні події можуть набути значення загрози через асоціації, формуючи наші поведінкові реакції.
  5. Соціальний страх: Окрім фізичних загроз, люди часто відчувають страх у соціальних ситуаціях, таких як страх сцени або страх бути відкинутим. Це пов’язано з нашою вбудованою потребою в соціальній приналежності та визнанні.
Back to top button