Спостереження показали, що старі зірки здатні вторгнутися в молекулярну хмару, де утворюються нові зірки, і наситити їх радіоактивними нуклідами. Можливо, саме так колись наша Земля отримала елементи, розпад яких нагрів молоду планету і в підсумку зробив її більш придатною для життя.
Як правило, зірки народжуються групами із загальної молекулярної хмари. Такі утворення досить компактні, і вважається, що поява в них старіших зірок малоймовірно. Однак саме таку картину вдалося виявити астрономам з британського Шеффілдського університету в зоряній колисці NGC2264, на відстані 2350 світлових років від нас. Знахідка може пояснити деякі загадки, пов’язані з формуванням Сонячної системи і Землі. Про це повідомляється в статті, опублікованій в Astrophysical Journal Letters.
Річард Паркер (Richard Parker) і Крістіна Шетлер (Christina Schoettler) використовували дані космічного телескопа Gaia для пошуку зірок, які через гравітаційні взаємодії були викинуті зі своїх «колисок» на великій швидкості. Несподівано вони помітили надзвичайно стару зірку, яка на великій швидкості рухається через NGC2264. Вона явно не могла з’явитися там: місцеві зірки зовсім молоді, тоді як ця знаходиться вже на асимптотичній гілці гігантів.
Це пізня стадія еволюції не надто великих зірок, під час якої термоядерні реакції в їх надрах вже закінчилися, але ще зберігаються в зовнішніх оболонках. Згодом і ці процеси зупиняються, зірка скидає оболонки і перетворюється в білий карлик. Саме така доля чекає наше Сонце через кілька мільярдів років, а ось стара зірка в зоряній колисці NGC2264 вже досягла цієї фази.
Зірки на асимптотичній гілці гігантів можуть розсіювати велику кількість важких елементів, включаючи алюміній-26 та залізо-60. І якщо вони здатні проникати в зоряні колиски, то це може наповнювати народжувальні там системи такими нестабільними нуклідами. Відомо, що Сонячна система містила чималі кількості алюмінію-26 і заліза-60 з самих ранніх етапів. Багато в чому внаслідок їх розпаду виникло тепло, розігрів надра молодої Землі, і, можливо, саме так на нашій планеті запустилася тектоніка плит.
Звідки ці нукліди з’явилися в ранній Сонячній системі, поки не відомо. Найчастіше це пов’язують з близьким вибухом наднової. Однак така космічна катастрофа повинна зробити найпотужніші потоки частинок і випромінювання, які здатні легко розігріти і дестабілізувати молоду систему і перешкоджати нормальному утворенню зірки з планетами.
Тому знахідка старої зірки в хмарі NGC2264 пропонує альтернативний варіант вирішення цієї загадки. Можливо, колись саме така зірка, відвідавши нашу зоряну колиску, наситила її радіоактивними алюмінієм-26 і залізом-60 і створила унікальні умови, які зробили нашу планету настільки придатною для життя.