Коли фотограф Пол Ніклен і знімальна група організації Sea Legacy прибули на острів Баффіна, то побачили жахливу картину: змарнілий білий ведмідь з останніх сил брів по пустельній землі в надії знайти хоч якусь поживу.
Ніклен виріс на далекому канадському півночі. Біолог пов’язав своє життя з фотографією і під час подорожей йому довелося спостерігати більше 3000 ведмедів. Але ніколи ще сцени з дикої природи не викликали в ньому стільки емоцій. «Ми стояли і плакали, сльози струмком котилися по нашим щоках, поки ми знімали ці кадри», — згадує фотограф.
На відео, опублікованому 5 грудня, білий ведмідь, що гине від голоду все ще чіпляється за життя. Його густий шерстяний покрив перетворився в тонку оболонку скелета. Коли він йде, одна з задніх ніг волочиться за ним, ймовірно, через атрофію м’язів. У пошуках їжі тварина заглядає в сміттєвий бак, залишений місцевими рибалками. Але нічого не знаходить і, змирившись зі своєю долею, падає на землю.
Після того як Ніклен опублікував ці кадри, його запитали, чому він не втрутився. «Звичайно, я думав про це. Але у мене не було з собою ні транквілізаторів, ні м’ясних запасів. І навіть якщо б я допоміг йому, то лише продовжив би його страждання. Крім того, годування диких ведмедів є незаконним в Канаді», — відповів фотограф.
Він сказав, що записав останні хвилини життя ведмедя, тому що хотів, щоб його загибель була не марною. «Коли вчені говорять, що ведмеді вимирають, — це одне. Я хочу, щоб люди це побачили».
Зміна клімату
Розповівши історію одного білого ведмедя, Ніклен сподівається донести до громадськості, які наслідки має потепління клімату. Мешкаючи в арктичних регіонах, вони найчастіше першими відчувають вплив зростання температури і рівня моря.
Недолік морського льоду ускладнює пошук тваринної їжі для полярних ведмедів. В літні місяці вони місяцями залишаються без їжі, поки чекають, коли арктичний лід застигне. У 2002 році в доповіді Всесвітнього фонду дикої природи прогнозувалося, що зміна клімату може в підсумку поставити білого ведмедя під загрозу зникнення.