Близько п’яти століть тому, коли інки розширювали свої землі аж до високогір’я Анд, у них була розвинена мережа доріг, призначена для переміщення війська, простого населення та продовольства. Але в умовах урвищ і скель, без мостів було просто не обійтися.
Інки використовували абсолютно різні матеріали для будівництва своїх унікальних підвісних мостів: камені, дерево, очерет і навіть високогірні трави. Загальна протяжність транспортної системи у інків перевищувала 40 тисяч кілометрів! Що стосується підвісних мостів, то зважаючи на матеріал, який використовувався для їх спорудження, конструкції вимагали оновлення регулярно кожні кілька років.
[ads2]У підсумку, коли інки остаточно зникли до XVII-го століття, поступово зникли і всі їх підвісні мости. Крім одного, який існує завдяки зусиллями місцевого населення. Називається цей міст Кешва Чака і він нависає над річкою Апуримак, в перуанській провінції Канас. Основа мосту – плетені волокна агави. Міст оновлюється щороку в червні.
Натхнення: re-actor.net