Психологічна наука пояснює, чому більшість людей не здатні легко розпізнавати помилки та невідповідності в зображеннях, згенерованих штучним інтелектом, під час звичайного перегляду соціальних мереж.
Особливості обробки візуальної інформації
Людська зорова система не пристосована для виявлення дрібних деталей під час швидкого перегляду контенту. Під час скролінгу соціальних мереж ми сприймаємо лише загальну суть зображень. Наша увага працює як зум-об’єктив, що потребує фокусування для виявлення дрібних деталей.
Людська система сприйняття еволюціонувала для швидкої оцінки середовища. Вона жертвує точністю заради швидкості виявлення потенційних загроз. Цей компроміс між швидкістю та точністю був критичним для виживання.
Такий механізм обробки інформації не відповідає сучасним завданням. Прокручування зображень на пристроях вимагає іншого підходу для виявлення помилок у згенерованих ШІ зображеннях.
Феномен неуважної сліпоти
Психологи визначають “неуважну сліпоту” як явище, коли люди не помічають очевидні деталі. Зосереджуючись на одному завданні, ми часто пропускаємо інші важливі елементи. “У відомому дослідженні ‘невидима горила’ учасники, які рахували баскетбольні передачі, не помітили когось у костюмі горили”, зазначають дослідники.
Подібним чином, концентруючись на загальному змісті зображення, ми рідко помічаємо тонкі спотворення. Шостий палець на згенерованому ШІ зображенні стає сучасною “невидимою горилою”. Ми його не помічаємо, бо не шукаємо.
Дослідження показують, що точність розпізнавання синтетичних зображень коливається на рівні випадковості. Навіть коли людей просять визначити штучність зображення, результати залишаються низькими.
Когнітивні процеси під час перегляду контенту
Людське мислення використовує два типи обробки інформації. Швидке, інтуїтивне мислення базується на ментальних ярликах. Повільне, аналітичне мислення вимагає зусиль для детального аналізу.
Під час скролінгу домінує швидка система. Це призводить до сприйняття зображень без критичного аналізу. Тенденція шукати інформацію, що підтверджує наші переконання, посилює цей ефект.
Зображення, створені штучним інтелектом, проходять непоміченими, якщо відповідають очікуванням. Коли згенероване ШІ зображення викликає емоційний відгук, ми схильні приймати його без сумнівів.
Вплив на громадську думку та пам’ять
Проблема розпізнавання штучних зображень стає серйозною в контексті впливу на громадську думку. Дослідження свідчать, що зображення підвищують довіру до супровідного тексту.
Навіть без фактичних доказів візуальний контент змушує сприймати твердження як правдиві. Оманливі зображення роблять неправдиві твердження правдоподібнішими. Вони здатні викривляти спогади про реальні події.
Зображення, згенеровані штучним інтелектом, формують думки та поширюють дезінформацію. Їм складно протистояти через особливості нашого сприйняття та обробки інформації.
Стратегії розпізнавання штучних зображень
Для розпізнавання зображень, створених ШІ, варто використовувати декілька підходів. Довіряйте своїй інтуїції при виявленні аномалій. “Якщо щось здається неправильним, ймовірно, так воно і є”, підкреслюють когнітивні психологи.
Шукайте специфічні підказки, з якими ШІ має труднощі. Зверніть увагу на руки, текст та віддзеркалення. Перевіряйте невідповідності в освітленні та неприродні текстури.
Мисліть критично щодо зображених сценаріїв. Якщо ситуація виглядає неможливою, вона, ймовірно, згенерована штучним інтелектом. Перевіряйте джерело зображення за допомогою зворотного пошуку.
З розвитком технологій штучні зображення стає складніше розпізнати. Проте сповільнення темпу перегляду контенту та критичне мислення значно підвищують шанси виявлення підробок.