І хто б сумнівався в тому, що Львів місто незвичайне, не таке, як усі інші ? Адже навіть клімат тут незвичайний, загадковий і непередбачуваний. І практично кожен куточок міста має свій особливий мікроклімат.
Фредерік Паї писав на початку ХХ століття, що в низині Полтви повітря завжди більш м’яке, ніж на відкритих висотах поблизу, а в результаті метеорологічних спостережень, що проводилися в Львівському університеті, було встановлено, що в цьому районі міста літо завжди менш жарке, зима менш холодна , а вітри менш сильні, ніж, скажімо, в районі Львівської Політехніки. Але ж між цими двома найголовнішими вищими навчальними закладами Львова приблизно десять хвилин пішого ходу!
З іншого боку, важко не відзначити, прогулюючись восени по Погулянці, що повітря тут значно більш вологе, хоча і більш прохолодніше, ніж на розташованій трохи вище Пасічній, куди можна піднятися по металевих сходах буквально за одну хвилину. У старому центрі міста завжди на кілька градусів спекотніше влітку і тепліше взимку: влітку скупчення розігрітого сонцем каменю створюють ефект “лазні на вулиці”, в той час як на зелених, місцями лісистих околицях віє прохолодою, а взимку в тісному кам’яному лабіринті центру та прилеглих до нього районів куди тихіше, ніж на відкритих всім зимовим вітрам широких просторах Науковій, Кульпарківській або Сихова.
Читайте також:
В цілому помірно континентальний (перехідний від морського континентального до сухого континентального) клімат Львова досить м’який, але можна припустити, що він був ще більш м’яким кілька сот років тому, коли ліс на схилах львівських пагорбів був більш густим і зелена стіна надійно охороняла міські квартали від залітних вітрів, пом’якшуючи взимку морози, а влітку спеку.
Недарма південні схили львівських пагорбів від Високого Замку і аж до Винників ще три століття тому були густо вкриті виноградниками. Виноградники ці давали щорічно до двохсот бочок вина, яке було настільки ароматним і смачним, що багато виноторговців не могли втриматися від спокуси, щоб не видати його за привезене з Криту або з Іспанії.
Зате на високій, скелястій і ще не покритій лісом Замковій горі взимку дмуть настільки пронизливі вітри, що, як стверджував хроніст Бартоломей Зиморович, князь Лев просто-напросто довго не витримав у Високому Замку і наказав побудувати собі для життя більш комфортний Низький Замок в долині над Полтвою. В давнину місто з усіх боків оточували густі ліси і вовки могли розірвати необережного перехожого, або і караульного солдата з війська Яна III Собеського, що ніс службу під самими міськими стінами. Сьогодні, звичайно, коли ви будете проводити , жодній людині не загрожує бути розтерзаним вовком.
В цілому клімат Львова більш вологий і теплий, ніж у районах за Збручем, хоча в порівнянні із Західною Галичиною – більш суворий, так як цвітіння дерев у Кракові починається на два тижні раніше, ніж у Львові. Згідно з архівними документами, найнижча температура була зафіксована у Львові в лютому 1870 – мінус 30, 5 градуса Цельсія, а найвища – плюс 37 градусів – у серпні 1921 року.
Місто, як і Рим, розташоване на семи пагорбах. Протягом другої половини XIX століття Львів став європейським містом, чия унікальність була в тому, що його ландшафтний вигляд був рішучим чином змінений: була зрізана одна з міських гір, насипаний до висоти 413 метрів над рівнем моря Холм Люблінської Унії, укладена в труби річка Полтва – в результаті Львів отримав одну з кращих каналізаційних систем у Європі і прекрасний оглядоий майданчик.
З Високого Замку було видно, як свідчить Галицько-Волинський літопис, і пожежу в місті Холм у 1256 році, і пожежу в Станіславі (нині Івано-Франківськ) в 1868 році, і пожежа в Стрию в 1876 році. Кажуть, що ще 100 років тому, в погожі вересневі дні, коли повітря максимально прозоре, з вершини Високого Замку можна було спостерігати відроги Карпат, розташовані більш ніж за 100 км на південь від Львова. Зараз таке вдається вкрай рідко, зате практично завжди можна побачити вершини Гологоровскіх і Вороняковскіх пагорбів на сході.