Нове дослідження свідчить, що супутники мегасузір’я Amazon Kuiper (Leo) можуть суттєво ускладнювати астрономічні спостереження через надмірну яскравість під час руху нічним небом.
Аналіз, оприлюднений на сервері препринтів arXiv, охопив близько 2000 спостережень супутників Amazon Leo, запущених у межах проєкту Kuiper. Дослідники оцінили «зоряну величину» — логарифмічну міру яскравості небесних об’єктів, та порівняли її з рекомендаціями Міжнародного астрономічного союзу (IAU) щодо захисту наукових даних і збереження естетики нічного неба.
Результати показали, що 92% супутників у робочому режимі перевищували дослідницький ліміт IAU, а 25% — естетичний поріг видимості. Середня зоряна величина супутників становила 6,28, тоді як рекомендований IAU рівень для мінімізації впливу на телескопи — слабше за 7,15. За ідеальних умов найслабші зірки, видимі неозброєним оком, мають зоряну величину близько 6,0, тож навіть короткі «спалахи відбивності» — раптові підсилення яскравості через геометрію освітлення — можуть бути проблемними для астрономічних інструментів.
Причиною є «відбивність» — здатність поверхонь супутників відбивати сонячне світло, особливо під час виведення на орбіту та маневрів орієнтації. Нинішні апарати працюють на висоті близько 630 км, однак Amazon має дозвіл Федеральної комісії зв’язку США на розгортання наступних фаз на нижчих орбітах (590–610 км), що, за оцінками авторів, ймовірно збільшить яскравість через меншу відстань до Землі.
Зі свого боку, Amazon повідомляє про співпрацю з астрономічною спільнотою та реалізацію пом’якшувальних заходів у межах угоди з Національним науковим фондом США від червня 2025 року. Компанія тестує спеціальні темні покриття та орієнтаційні режими, що зменшують пряме відбиття сонячного світла й запобігають спалахам.
У підсумку дослідження підкреслює, що масове розгортання низькоорбітальних супутників потребує жорсткіших стандартів яскравості та координації з наукою, інакше ризики для точності астрономічних спостережень зростатимуть разом із масштабами мегасузір’їв.