Російські океанологи виявили біля західних берегів Нової Землі сліди того, що радіонукліди, які потрапили в ґрунт острова після серії ядерних випробувань в 1960 роках, поступово потрапляють у води Північного льодовитого океану.
“Вивчення зразків льоду з північного льодового купола Нової Землі поки не розкрило ділянок з високою радіоактивністю. Однак проведені дослідження дозволили вперше отримати дані про раніше вивчений льодовик і з’ясувати, де знаходиться забруднений радіацією шар”, — пояснив Олексій Мірошников з Інституту геології рудних родовищ, петрографії, мінералогії і геохімії РАН в Москві, чиї слова передає Російський науковий фонд.
Починаючи з середини 1950 років, Нова Земля була своєрідним “епіцентром” ядерних випробувань в Радянському Союзі. Всього на території Північного і Південного островів архіпелагу було підірвано 224 ядерних пристрої, в тому числі і знаменита термоядерна “Цар-бомба”, чия сукупна потужність перевищила 265 мегатонн тротилового еквівалента. Після підписання договору про три середовища в 1963 році наземні і підводні ядерні випробування припинилися, проте неядерні випробування та експерименти, пов’язані з роботою ядерної зброї, тривають на місцевих полігонах і досі.
У минулому році Мірошников і його колеги по ІГЕМ РАН здійснили експедицію на Нову Землю на борту науково-дослідного судна “Академік Мстислав Келдиш”, керівником якої виступав член-кореспондент РАН Михайло Флінт. Крім океанографічних завдань, в рамках цієї експедиції російські вчені так само вивчили те, як ці ядерні випробування позначилися на стані льодовиків острова, ґрунтів і донних відкладень.
Ці виміри розкрили несподівану річ – виявилося, що так званий Північний льодовиковий купол, льодовик, що покриває північно-західну частина Нової Землі, містить у собі сліди радіоактивного забруднення, що залишилися з часів 50 і 60 років минулого століття.
Зібравши зразки ґрунту біля самого краю цього льодового масиву, вчені зафіксували в них вкрай високі рівні цезію-137, що досягають 420-650 бекерель на кілограм (розпадів нестабільних ядер в секунду), що стало безсумнівним доказом того, що льоди Нової Землі в даний час почали звільнятися від радіоактивного забруднення минулого століття. Для порівняння, максимально допустимий рівень радіоактивності для зразків води за нормами ЄС становить 370 бекерелів на кілограм, а за нормами Японії – 10 бекерелів на кілограм.
Ще більше радіонуклідів вчені виявили в пилюці на поверхні льодовика Блакитний, розташованого в 300 кілометрах на південь від Північного льодового купола – рівень радіоактивності в кожному кілограмі льоду або ґрунту перевищує 1230 бекерелів на кілограм. Джерелом цього забруднення, судячи з наявності слідів америцію в даних льодах і ґрунтах, могли бути тільки атмосферні ядерні випробування, підсумовують вчені.
Карта поширення радіоактивного забруднення після ядерних випробувань на Новій Землі