Траєкторія і швидкість можуть дозволити цій зірці покинути Чумацький Шлях. Результати дослідження опубліковані в журналі The Astrophysical Journal Letters.
Волонтери проекту НАСА “Світи на задньому дворі: 9 планета” (Backyard Worlds: Planet 9) випадково відкрили незвичайний об’єкт, що рухається Чумацьким Шляхом зі швидкістю близько 600 км/с. Аналіз, проведений астрономами, показав, що ця холодна зірка з дуже маленькою масою – найближча до Землі відома гіпершвидкісна зірка.
CWISE J124909+362116.0 (або скорочено “J1249+36”) розташована всього в 400 світлових роках від Землі і, очевидно, рухається незвичайною траєкторією, яка може привести її до виходу за межі Галактики. Волонтери аналізували дані місії НАСА WISE і помітили, що один об’єкт рухався зі швидкістю близько 0,1% швидкості світла.
Астрономи, які зацікавилися цим спостереженням, виміряли інфрачервоний спектр об’єкта. Дані показали, що це L-субкарлик – клас зірок з дуже малими масами, які холодніші за Сонце. Субкарлики являють собою найстаріші зірки в Чумацькому Шляху. Подальший аналіз дав змогу підтвердити його швидкість і оцінити траєкторію руху.
Астрономи висунули дві версії, які можуть пояснити стрімкий рух зірки. По-перше, у минулому він міг бути частиною подвійної системи з білим карликом, вибух якого у вигляді наднової надав субкарлику потужного імпульсу. На жаль, у цьому сценарії вибух стався надзвичайно давно і не залишив слідів, тому його не можна достовірно підтвердити.
Сценарій із бінарною системою, яка могла викинути субкарлик
Друга версія припускає, що субкарлик вилетів із кульового скупчення, і випадкова зустріч із парою чорних дір відправила його в політ. “Коли зірка стикається з подвійною чорною дірою, складна динаміка цієї взаємодії може викинути зірку прямо з кульового скупчення”, – каже Кайл Кремер, доцент кафедри астрономії та астрофізики Каліфорнійського університету в Сан-Дієго.
Сценарій із чорною дірою, яка могла викинути субкарлик зі скупчення
Поки що вченим не вдалося перевірити і цю версію: траєкторія руху, проведена в минуле, поміщає субкарлик у дуже густонаселену частину неба, в якому можуть бути різні скупчення. Дослідники сподіваються, що подальший аналіз складу зірки проллє світло на його походження.