У Радянському союзі економіка була плановою, тому зарплати формувалися не у відповідності з потребами ринку, а по іншим принципам. Так, наприклад, робітник на заводі міг отримувати більше, ніж інженер, що стоїть у службовій ієрархії вище. Перед вами ті, кому в Союзі жилося добре.
Дипломати – практично обрана каста в СРСР. Вони не тільки мали дуже високий дохід, але й могли купувати за кордоном товари, яких у Союзі було не дістати.
Доходи чиновників, звичайно, були непоганими, але в основному ці посади були привабливі через додаткові бонуси: службовий автомобіль і дача, можливість купувати дефіцитні товари задешево.
Високі зарплати мали спортсмени (хоча якщо порівняти з доходами зарубіжних колег, то це – копійки). 250 рублів стандартна ставка футболіста “Динамо”, ще 100 рублів – премія за перемоги в тих чи інших змаганнях. Існували також доплати за вислугу і можливість отримати в якості призу автомобіль (або придбати його поза чергою) і потім вигідно перепродати.
Космонавти, крім власне зарплати, обов’язково отримували автомобіль, бензин для якого оплачувалася з державної скарбниці. Також їм належало санаторне лікування, різні пільги і почесті. На одній з конференцій вже в наш час космонавт Георгій Гречко розповів, що за місяць в космосі отримав 5000 рублів.
Дуже цінувалися в СРСР фахівці на заводах. Кваліфіковані робітники – токарі, слюсарі, настроювачі – отримували ставку і преміальні, і дохід міг становити 300 рублів і вище в місяць. При цьому директор заводу (не в приклад нинішнім топ-менеджерам) не міг отримувати суму, що перевершує зарплати кращих робітників.
У сільському господарстві дуже добре заробляли комбайнери, механізатори та інші технічні спецілісти, задіяні в період жнив.
Цінувалася праця фахівців, вимушених працювати в шкідливих умовах. Наприклад, доходи шахтарів і прохідників могли становити до 1000 рублів на місяць. Звичайно, ця сума складалася з ряду показників: ставки за виконання норм виробітку, доплат за досвід, стаж, різних премій.
Непоганий дохід мали ті, хто випускав товари на експорт: нафтовики і газовики, працівники лісової промисловості та ін. Крім високих зарплат вони могли придбати техніку та речі за кордоном, а потім продати їх на батьківщині.
Натхнення: http://www.fresher.ru/