На тлі сучасного перегляду уявлень про функціональне харчування, виноград постає як багатофункціональний суперпродукт, що має системну дію на здоров’я людини.
Виноград містить понад 1600 біологічно активних сполук, серед яких домінують поліфеноли. «Ці речовини відіграють ключову роль у модуляції клітинних процесів, регулюванні запалень і боротьбі з окислювальним стресом», — підкреслює доктор Джон Пеццуто. Саме завдяки цим ефектам виноград забезпечує нейропротекторну, кардіопротекторну та епідермопротекторну дію.
Зокрема, клінічні дослідження підтверджують покращення когнітивної функції, оптичної щільності макулярного пігменту та зменшення чутливості шкіри до ультрафіолету. Також «поліфеноли винограду сприяють збільшенню бактеріального різноманіття кишківника, стимулюючи ріст корисної мікрофлори», — наголошують автори статті. Цей вплив на мікробіом підтверджує тісний зв’язок між дієтою, кишковою екосистемою та імунною рівновагою.
Не менш значущим є відкриття епігенетичних властивостей винограду. Компоненти цього фрукта здатні змінювати експресію генів, відповідальних за метаболізм і захисні функції. Це свідчить про глибоке молекулярне втручання винограду у фундаментальні механізми здоров’я.
Попри наукові докази, виноград досі не має статусу суперпродукту в суспільній свідомості. Пеццуто закликає до його переосмислення, «оскільки він відповідає всім критеріям і навіть перевершує деякі з визнаних фруктів». Таке позиціонування має значення для формування дієтичних рекомендацій і стратегій громадського здоров’я, спрямованих на профілактику хронічних захворювань.
Завдяки своїм органолептичним властивостям виноград є зручним продуктом для щоденного вживання. Як зазначає Ян ЛеМей, «він поєднує приємність споживання з доведеними перевагами для здоров’я». В умовах епідеміологічного зростання серцево-судинних, нейродегенеративних і шлунково-кишкових розладів, включення винограду до раціону має практичну цінність як для профілактики, так і для оздоровлення.
Ця комплексна наукова оцінка винограду, опублікована в Journal of Agricultural and Food Chemistry, утверджує його статус як цілісного, багатофакторного нутрицевтика, здатного формувати стійке здоров’я людини через мультисистемну дію.