Вчені виявили раптові підводні затемнення, здатні занурювати морське дно в майже повну темряву та створювати серйозну загрозу для морських екосистем.
Під водою сонячне світло можуть блокувати не хмари, а осад, цвітіння водоростей і органічні речовини. Такі процеси різко знижують освітленість на морському дні. Міжнародна група дослідників уперше систематизувала ці явища. Вони запропонували єдину класифікацію для порівняння підводних затемнень у різних регіонах.
У журналі Communications Earth & Environment явище отримало назву «морська темна хвиля» — короткочасний, але інтенсивний період різкої втрати підводного світла. Такі хвилі безпосередньо загрожують водоростевим лісам і морським травам. «Рівень освітлення є критично важливим для фотосинтезуючих організмів», зазначає Боб Міллер. Втрата світла навіть на короткий час може порушувати стабільність екосистем.
Для аналізу вчені використали десятиліття прибережних і супутникових спостережень. Дані охоплювали узбережжя Каліфорнії та кілька регіонів Нової Зеландії. Тривалість темних хвиль коливалася від кількох днів до понад двох місяців. У найекстремальніших випадках світло майже не досягало морського дна.
Дослідження показало, що багато темних хвиль збігаються з потужними штормами. «Навіть короткі періоди затемнення можуть зменшувати фотосинтез», підкреслює Франсуа Торал. Такі події впливають і на поведінку риб та морських ссавців. Раптовий характер цих хвиль робить їх особливо небезпечними.
Запропонована система доповнює інструменти моніторингу морських теплових хвиль і деоксигенації. Вона дозволяє фіксувати короткостроковий екологічний стрес, який раніше залишався недооціненим. Дослідники наголошують, що темні хвилі можуть стати важливим індикатором деградації прибережних екосистем у мінливому кліматі.