Клітини нашого тіла беруть участь у безперервному діалозі та співпраці між собою. На думку біолога Вільяма Міллера і поки що невеликого, але зростаючого кола вчених, це ознака особливого “клітинного інтелекту”. У своїй книзі The Sentient Cell він уже описав цей радикально новий погляд на найдрібніші компоненти життя. А в новій статті Міллер і його колеги стверджують, що природним добором керує не сліпий випадок, а якийсь вид клітинної свідомості. Яка і є причиною існування життя.
На думку Міллера і його однодумців, клітини – це не бездумні машини, що виконують команди, закладені в них генами. Усі 37 трильйонів клітин нашого тіла володіють свідомістю – а отже, життя і свідомість починаються з самого моменту злиття сперматозоїда з яйцеклітиною. Ідея революційна, але, як Міллер пояснив виданню Popular Machanics, вона дає змогу краще зрозуміти комплексні біологічні процеси: клітинну комунікацію, прийняття рішень, мотивацію спеціалізації зародкових клітин. І допоможе змінити підхід до багатьох проблем біоінженерії, таких як регенерація тканин, а в перспективі – вилікувати рак і адаптуватися до умов життя на Марсі.
У статті журналу Progress in Biophysics and Molecular Biology Міллер підкреслює, що клітинна свідомість позбавлена складних почуттів, думок і абстрактних понять людської свідомості. Наприклад, коли сонячне світло потрапляє на мембрану клітини і проходить крізь неї, клітина вимірює цей сигнал, отримуючи інформацію про це світло. Усі клітини аналізують середовище, збирають дані та ухвалюють рішення про свої майбутні дії.
Далі, з давніх часів клітини формують колонії, об’єднуючи свої здібності для загального процвітання. Вони обмінюються ресурсами та конкурують. Заради процвітання цієї спільноти кожна клітина спілкується з сусідніми. “Це когнітивний процес, і один з елементів свідомості”, – сказав Міллер.
Людська свідомість, таким чином, стає природною властивістю, створеною всіма клітинами спільно, разом із 10 трлн мікробів, які є частиною нашого тіла. “Кожен аспект свідомості, який я переживаю, це одночасна агрегація усвідомленості всіх клітин мого тіла і всіх мікробів, які працюють заодно, настільки бездоганно скоординована, що я відчуваю себе єдиним індивідуумом”, – пояснив учений.
Людина, з точки зору Міллера, це холобіонт, організм-господар, який живе в симбіозі з бактеріальними, вірусними та грибковими клітинами. Або, його словами: “Ми – сузір’я середовищ існування”. Клітинна свідомість з’явилася на Землі з моменту зародження першого життя, 3,5 млрд років тому, і змогла розвинутися в різні види бактерій, амеб, а потім і в більш складні організми. Сьогодні мозок, мікробіота і клітини кишечника працюють спільно, створюючи людську свідомість.
Далеко не всі біологи та дослідники свідомості згодні з такою точкою зору. На думку Міллера, небажання визнавати за клітинами свідомість відбувається через погляд на свідомість із людської перспективи. Безумовно, свідомість людини і свідомість комара або клітини не однакові. Але вони теж здатні творчо вирішувати завдання. І якщо вчені краще зрозуміють їхні мотивації та методи ухвалення рішень, вони зможуть розробити більш ефективні види біомедичної терапії.