Земля

“Динозавр-кенгуру” вмів стрибати і боксувати, стоячи на хвості (фото)

Дослідники змоделювали структуру та поведінку пахіцефалозавра. Результати показують, що ці викопні динозаври поводилися як кенгуру, повідомляє Live Science.

Палеонтологи проаналізували добре збережений скелет пахіцефалозавра. Це динозавр з головою, що нагадує шолом, який жив за часів крейдяного періоду (від 145 до 66 млн років тому). Створена 3D-модель демонструє схожість скелета і рухів цього викопного з кенгуру.

Реконструкція зовнішнього вигляду пахіцелозавров. Зображення: Nobu Tamura (http://spinops.blogspot.com), CC BY 3.0, via Wikimedia Commons

Раніше вважалося, що пахіцефалозаври бігли один на одного і били один одного своїми шоломоподібними головами, щоб конкурувати за партнерів, їжу або територію, пояснюють вчені. Ця гіпотеза була запропонована через незвичайну форму черепа тварини, проте дотепер дослідники майже не вивчали будову решти тіла динозавра.

У новій роботі вчені вивчили добре збережений зразок Pachycephalosaurus wyomingensis з формації Хелл-Крік на заході Північної Америки. За допомогою лазерного сканера палеонтологи побудували віртуальну 3D-модель динозавра. При цьому дослідники сконцентрувалися на незвичайній будові хребців. Їх кінці володіли нерівною поверхнею, що нагадує картопляні чіпси.

Подібні кісткові утворення відсутні у тварин, які використовують удар головою для нападу і захисту, наприклад, у баранів або оленів, але зате є у кенгуру. Дослідники також відзначили схожість форми таза і наявність потужного хвоста у стародавніх і сучасних тварин.

Кенгуру, що б’ються. Зображення: BBC Earth

Дослідники вважають, що пахіцефалозаври пересувалися стрибками і могли боксувати. Коли кенгуру стикаються один з одним, вони роблять це з положення на тринозі, при цьому хвіст підтримує частину ваги їх тіла, пояснюють вчені.

“Скелет у нашому дослідженні підтверджує, що пахіцефалозаври використовували свій хвіст в якості опори, як це роблять кенгуру, але не те що вони мчали назустріч один одному і билися головами, як снігові барани”, – гоаорить Кері Вудрафф, куратор палеонтології хребетних у Музеї науки Мороза, керівник дослідження
Back to top button