Для лікування різних недуг центральної та периферичної нервової системи, хронічних запальних захворювань, функціональних порушень з боку органів травної системи, захворювань суглобів різного походження, захворювань серцево-судинної системи, в онкологічній практиці і при інших порушень у роботі організму застосовують такі фізіотерапевтичні методи: кріотерапія , лазеротерапія, ультразвук, ультрафіолетове і інфрачервоне опромінення, індуктотермія і безліч інших.
Зараз у фізіотерапії найбільш поширеною формою гальванізації є електрофорез. У сучасній літературі можна зіткнутися з такими синонімами поняття «електрофорез», як іонотерапія, іоногальванізація, гальваноіонотерапія, іонтофорез, іонофорез.
Так що ж собою представляє даний метод лікування?
Вперше в лікувальну практику лікарський електрофорез був введений і визнаний в 1902 році на основі теорії електролітичної дисоціації С. Арреніуса (1887). Відповідно до цієї теорії, якщо молекули електролітів розчинити, то вони розпадуться на негативні і позитивні іони, які мають властивість переміщатися в полі постійного струму. Згідно іонної теорії, при проведенні електрофорезу лікарські препарати вводяться в організм відповідно їх полярності: катіони – з анодами, аніони – з катодами.
Електрофорез – це фізіотерапевтичний метод лікування, який передбачає введення в організм хворого лікарських препаратів у вигляді іонів через неушкоджену шкіру або слизові оболонки за допомогою імпульсного або постійного струму. Особливістю такого лікування є те, що при його проведенні на організм одночасно впливають два фактори – гальванічний струм і лікарський препарат. Таким чином, поєднуючи ці два елементи, позитивний результат лікування досягається значно швидше, ніж при звичайному введенні ліків.
При проведенні електрофорезу лікарські речовини проникають в організм двома основними шляхами: через вивідні протоки сальних і потових залоз і в меншій мірі – через міжклітинні щілини. Кількість лікарської речовини, яке вводиться, досягає мінімуму – близько 2 – 10% від усього нанесеного на прокладку. Вчені-медики, провівши безліч досліджень, прийшли до висновку, що доза речовини, яка вводиться за допомогою електрофорезу безпосередньо залежить від його властивостей (зарядність, розмір, розчинність), особливостей робочих розчинів (чистота препарату, його концентрація, тип розчинника) і умов, в яких проводиться сама процедура (вік хворого, область проведення, функціональний стан організму до початку лікувальних заходів, тривалість впливу, вид струму і його сила, застосування інших лікувальний процедур та ін.) Ліки, проникаючи під час процедури на невелику глибину, накопичуючись, як правило, в дермі і епідермісі, утворюють так зване «шкірне депо» іонів, з яких надалі ліки повільно надходить в організм. Цим лікарським препаратам властиво перебувати під шкірними покривами від 1 – 2 до 15 – 20 днів. У цей час вони спонтанно проникають (дифундують) у кровоносні і лімфатичні судини, поширюючись по всьому організму.
Ліки, які вводяться методом електрофорезу, по-перше, мають властивість вступати в місцеві обмінні процеси, безпосередньо впливаючи цим на перебіг патологічних і фізіологічних реакцій в тканинах, де проводиться вплив. По-друге, вони викликають тривале і безперервне подразнення нервових рецепторів шкіри, що призводить до утворення рефлекторних реакцій генералізованого і метамерного характеру. По-третє, ті лікарські речовини, що надходять у кров і лімфу з депо чинять гуморальну дію на найбільш чутливі до них тканини.
Спосіб введення лікарських речовин в організм за допомогою електрофорезу має ряд переваг у порівнянні з введенням тих же препаратів, але в інших лікарських формах (у вигляді капсул, таблеток, ін’єкцій, драже та ін):
- присутня можливість введення не одного, а декількох лікарських засобів одночасно з різних полюсів;
- підвищується фармакологічна активність препарату, що вводиться, оскільки він надходить в організм у вигляді іонів;
- найбільша концентрація лікарського препарату утворюється саме в патологічному вогнищі;
- тривалість дії ліків значно збільшується за рахунок утворення під шкірою «шкірного депо»;
- оскільки лікарські препарати вводяться в тканини патологічного вогнища, від даного методу лікування не відбувається подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту;
- препарат вводиться в організм без порушення шкірних покривів, тому немає необхідності в стерилізації препарату.
Оскільки лікарська речовина, яка вводиться в організм хворого методом електрофорезу надходить з «шкірного депо» в кров і лімфу досить повільно, то його біологічна активність зберігається на високому рівні, перебуваючи в електрично активному стані.
Для підвищення ефективності електрофорезу, його досить часто поєднують з такими методами лікування як голкорефлексотерапія, індуктотермія, фонофорез, мокса-терапія та ін. Окрім того, сьогодні ви можете придбати домашній електроферез, і, згідно рекомендацій лікаря, проводити корисні для здоров’я процедури в домашніх умовах. Нагадаємо, що без кваліфікованих рекомендацій лікаря самолікування може завдати вашому здоров’ю непоправимої шкоди!
Тривалість сеансу електрофорезу становить 15 – 30 хвилин. Проводяться процедури, як правило, через день, у рідкісних випадках (за призначенням лікаря) – щодня. Повний курс лікування – від 10 до 30 і понад.
Місця, куди накладаються електроди під час проведення електрофорезу, необхідно оберігати від подряпин, ран, опіків та інших травм. Якщо в потрібному місці все ж є подряпина, то її необхідно ізолювати, наприклад, тонким шаром вазеліну, а зверху прикрити вощеним папером.
Після таких фізіотерапевтичних процедур, як гальванізація, електрофорез, фонофорез на місці аплікації може виникати легкий свербіж, подразнення шкіри. Тому, після проведення такого роду процедур, рекомендується місця аплікації змастити ланоліном або борним вазеліном. А наступного дня обмити ці місця теплою водою з милом.
Основні показання до застосування електрофорезу:
- Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта та суглобів: остеохондроз, сколіоз, спондильоз, артрити і артрози, грижі міжхребцевих дисків, протрузії та грижі Шморля, плечолопатковий періартрит та ін
- Запальні та спайкові процеси органів малого тазу.
- Захворювання периферичних нервів: невралгії, дискогенні радикуліти, неврити.
- Захворювання зв’язкового апарату, контрактури.
- Різні форми тунельних синдромів.
- Лікування рубців після проведення пластичних операцій, целюліту.
Також перед початком лікування необхідно врахувати ряд протипоказань:
- Виражений атеросклероз.
- Індивідуальна непереносимість гальванічного струму або вводимих лікарських речовин.
- Гострі серцево-судинні захворювання.
- Поширені дерматози.
- Злоякісні новоутворення.
- Схильність до кровотеч.
- Гострі гнійно-запальні процеси.
Медичний апарат для електрофорезу – це широко поширене обладнання, яке використовується в медичних установах для одночасного впливу на пацієнта струмом і лікарськими речовинами шляхом введення через шкіру і слизові оболонки під впливом зовнішнього електричного поля лікувального розчину. Завдяки своїй унікальності, абсолютної безболісності і легкості в процесі проведення електрофорез знаходить все більше застосування як в медицині, так і в косметології.