Астрофізики детально вивчили останні моменти зірки, яку поглинула чорна діра. Дослідження представлено на засіданні Американського астрономічного товариства.
Космічний телескоп “Хаббл” спостерігав подію приливного руйнування AT2022dsb. Чутливість телескопа до ультрафіолетового випромінювання дозволила астрономам вивчити світло від зірки “спагеттіфіцированною” чорною дірою на відстані близько 300 млн світлових років від Землі.
Подію приливного руйнування AT2022dsb вперше зафіксували 1 березня 2022 року під час проведення автоматизованого огляду всього неба у пошуках наднових (ASAS-SN). Під час щотижневого сканування неба за допомогою мережі наземних телескопів астрофізики побачили початок руйнування зірки, яка підійшла занадто близько до чорної діри.
Моделювання події приливного руйнування, яке спостерігав “Хаббл”. Відео: Nasa’s Goddard Space Flight Center
Потужне зіткнення було досить яскравим і близьким до Землі. Тому дослідники програми “Хаббла” спостерігали його в ультрафіолетовому спектрі довше, ніж будь-яке інше. При цьому вчені зафіксували, як випромінювання змінюється з часом.
Спектроскопічні дані, зібрані телескопом, показали, що випромінювання надходить з дуже яскравої, гарячої області газу у формі бублика, яка колись була зіркою. Ця область (тор), розміром з Сонячну систему обертається навколо чорної діри. Зоряний вітер, що виривається з неї, рухається зі швидкістю близько 3% від швидкості світла (32 млн км/год).
Подія приливного руйнування зірки. Зображення: NASA, ESA, Leah Hustak (STScI)
У процесі зіткнення зірки з чорною дірою матеріал «спагеттіфіцирується», витягується уздовж горизонту подій. Чорна діра поступово втягує в себе те, що залишилося від зірки, але існує баланс між гравітацією чорної діри, що притягує матеріал, і випромінюванням, що викидає його.
Хоча астрономи за допомогою різних телескопів зафіксували близько 100 подій припливного руйнування навколо чорних дір, більшість спостережень виконані на рентгенівських довжинах хвиль. Вони фіксують світло від надзвичайно гарячої корони навколо чорної діри, яка утворилася після того, як зірку розірвало на частини. Нові спостереження процесу “поглинання” в ультрафіолеті допоможуть краще зрозуміти природу цих зіткнень, вважають вчені.