В даний час з усіх кам’яних тіл Сонячної системи лише Земля, Меркурій і Ганімед мають власне магнітне поле. Але як показують зібрані міжпланетними місіями дані, в минулому куди більша кількість супутників планет і володіли своєю магнітосферою. До їх числа відноситься і Місяць.
Аналіз доставлених на Землю зразків місячних порід показав, що вони були сформовані в умовах магнітного поля, потужність якого навіть перевищувала сучасне магнітне поле Землі.
Серед дослідників довгий час не було єдності з приводу питання того, яким чином на Місяці могло існувати власне магнітне поле.
За однією з теорій, воно було тимчасовим. Магнітні поля генерувалося на поверхні Місяця під час найбільш сильних зіткнень з астероїдами, закарбовуючись в розплавлених породах.
Однак сучасні дослідження не підтверджують цю версію. Місячне магнітне поле було постійним і існувало принаймні протягом першого мільярда його життя.
В недавньому випуску журналу Earth and Planetary Science Letters були опубліковані результати нового дослідження на цю тему. Згідно з його результатами, магнітне поле Місяця виникло завдяки ефекту планетарного динамо.
Група планетологів з космічного центру імені Ліндона Джонсона провела серію експериментів з речовиною, намагаючись визначити склад місячного ядра. Згідно з їх висновком, воно в основному складається з заліза і нікелю з невеликими домішками вуглецю і сірки. Відразу після формування Місяця, ядро було розправленим.
Потім воно почало кристалізуватися, що призвело до появи в надрах супутника потоків розігрітої речовини і формування глобального магнітного поля. Приблизно 3.1 мільярда років тому цей процес припинився і Місяць втратив свою магнітосферу.