Технології

Найяскравіше рентгенівське джерело показало ядерні реакції в реальному часі


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Науковці з Аргоннської національної лабораторії (Argonne National Laboratory, ANL) у США використали одне з найпотужніших рентгенівських джерел у світі — Advanced Photon Source (APS) — щоб спостерігати за поведінкою ядерних матеріалів у реальному часі. За даними видання Interesting Engineering, цей підхід може суттєво посилити можливості ядерної криміналістики та допомогти вдосконалити майбутні технології виробництва ядерної енергії.

Найяскравіше рентгенівське джерело показало ядерні реакції в реальному часі

Ядерна криміналістика є важливою складовою глобальної безпеки, роботи правоохоронних органів та зусиль із нерозповсюдження ядерної зброї. Аналізуючи зразки, фахівці можуть з’ясувати походження, спосіб виготовлення та ймовірне призначення ядерних матеріалів.

Кожен етап переробки залишає на радіоактивній речовині унікальний «хімічний відбиток». Вивчення цих підписів дозволяє виявити, чи не було матеріал відхилено від легальних цілей до несанкціонованого використання. Однак ключові хімічні реакції відбуваються настільки швидко, що зафіксувати їх перебіг надзвичайно складно.

Що вміє Advanced Photon Source

APS — це надяскраве джерело рентгенівського випромінювання, яке працює на основі синхротрона. У ньому заряджені частинки розганяють по коловій траєкторії, створюючи інтенсивні рентгенівські пучки. Це дає змогу «зазирнути» в найдрібніші деталі структури матеріалів.

Традиційно ядерна криміналістика спиралася на аналіз хімічних підписів уже після завершення реакцій. Натомість APS дозволяє спостерігати за процесом у момент його перебігу. Дослідники можуть враховувати вплив температури, тиску та навколишнього середовища, які суттєво змінюють хід реакцій.

Використовуючи APS, команда ANL отримала змогу бачити, як саме відбуваються реакції, як рухаються частинки та які зміни з ними трапляються — усе це в режимі реального часу. Щоб зробити такі вимірювання можливими, довелося створити спеціальні контейнери для зразків.

Як працюють «лабораторії в коробці»

Оскільки APS використовується для широкого спектра досліджень, робота з радіоактивними матеріалами потребує особливих заходів безпеки. Команда мала працювати з обмеженою кількістю ядерної речовини та водночас гарантувати її надійне багатошарове герметичне ущільнення.

Для цього дослідники спроєктували два типи контейнерів: нагрівну комірку та проточну комірку. Нагрівна комірка дозволяє піддавати ядерний матеріал дії різних газів і температур, моделюючи різні умови обробки. Проточна комірка призначена для рідких зразків і дає змогу вивчати реакції осадження, коли дві рідини взаємодіють і утворюють твердий продукт.

Щоб відпрацювати стандартні операційні процедури та перевірити точність вимірювань, спочатку вчені тестували нові комірки на нерадіоактивних матеріалах. Лише після цього перейшли до роботи з радіоактивними зразками.

За словами постдокторанта ANL Метью Свіндолла (Matthew Swindall), команді вдалося успішно провести осадження плутонію в APS, використовуючи створену ними систему «лабораторія в коробці». Дослідники сподіваються, що ця можливість відкриє широкий спектр нових робіт у галузі ядерної криміналістики та технологій паливного циклу.

Дешеві й гнучкі інструменти для ядерних досліджень

Контейнери виготовили з використанням 3D-друку та доступних матеріалів, що зробило їх відносно недорогими. Конструкцію можна адаптувати й для інших завдань, не лише пов’язаних із ядерною криміналістикою.

Головна радіохімік ANL Анна Сервіс (Anna Servis) зазначила, що результати, отримані з новими комірками, узгоджуються з уже наявними даними. Це свідчить, що створена установка працює так, як задумано, і може стати надійним інструментом для подальших досліджень.

Таким чином, поєднання надяскравого рентгенівського джерела APS і спеціально розроблених захищених комірок дає змогу вперше детально відстежувати швидкі хімічні процеси з ядерними матеріалами. Це підсилює можливості контролю за їхнім обігом і може допомогти зробити майбутні ядерні технології безпечнішими та ефективнішими.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button