Одного разу біолог з Університету королеви Вікторії в Новій Зеландії Кевін Бернс прогулювався по острову Лорд-Хау в Австралії. У той день він несподівано для самого себе виявив групу стагхорнових папоротей. Це звичайні кімнатні рослини, але в природі вони ростуть щільними колоніями, в яких кожен папороть виконує свою функцію заради життя і процвітання інших.
Нещодавно вчені з Нової Зеландії і Австралії в результаті своїх досліджень прийшли до висновку, що в колоніях стагхорнових папоротей Platycerium bifurcatum присутня колективна поведінка, відома як еусоціальність. Це явище має на увазі форму організації спільнот, в яких частина особин відмовляється від розмноження, щоб допомагати іншим. Дотепер вчені визнавали еусоціальність тільки у деяких видів комах, таких як бджоли або мурахи, які живуть колоніями і ділять між собою завдання.
Папороті, які виявив Кевін Бернс, мали схожу організацію. Рослини, що ростуть високо над землею, мали зелене роздвоєне листя, по яким дощова вода скочувалася вниз в центр колонії. При цьому на цих листах було досить багато спорів. Нижні папороті мали чашоподібне коричневе листя з губчастою структурою, завдяки чому в них могла зберігатися волога. Їх листя спір не мали, тобто, і розмножуватися вони не могли.
Оскільки коріння колонії являють собою переплетену мережу, це губчате листя допомагало всім членам спільноти добувати воду. Вчені виявили, що в більших колоніях спороносного листя значно більше. Таким чином, життя у великій групі покращує фізичний стан папоротей.
Коли дослідники проаналізували ДНК з 11 колоній папоротей, вони виявили, що більшість рослин всередині колонії були не просто тісно пов’язані – вони були генетичними клонами один одного. В такому випадку нові рослини виникали з бруньок в кореневих системах. Вчені вважають, що співтовариствам рослин вкрай вигідно бути клонами, оскільки коли рослини в колонії допомагають один одному, вони автоматично допомагають вижити й своїм власним генам.
Крім папоротей існує ще кілька видів рослин, які живуть в співтоваристві, поширюються шляхом клонування і вважаються однією особиною, а не декількома. Наприклад, осики, які проростають масивними гаями клонів з однієї кореневої системи. Так осиковий ліс в штаті Юта іноді називають найбільшим в світі організмом, котрий обіймав 43 гектара.
Натхнення: www.popmech.ru