Група дослідників виявила, що унікальна структура первинної зорової кори впливає на те, наскільки добре ми можемо бачити. Результати роботи опубліковані в журналі Nature Communications.
Дослідники пояснюють, що, як і відбитки пальців, опуклості і борозенки на поверхні головного мозку у кожної людини унікальні. Унікальна структура первинної зорової кори (зорова зона V1) і її розмір визначають «контрастну чутливість», тобто здатність розпізнавати зображення.
За допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії дослідники з Нью-Йоркського університету нанесли на «карту» первинну зорову кору більше двох десятків людей. Для кожного з них дослідники виміряли об’єм нервової тканини, призначеної для обробки інформації в різних частинах поля зору.
Після цього учасники дослідження виконали завдання, призначене для оцінки якості зору. Учасники вивчали орієнтацію візерунків, що відображаються на екрані комп’ютера, які використовувалися для вимірювання «контрастної чутливості».
Результати експерименту показали, що здатність розпізнавати зображення відрізняється в залежності від розміру зони V1: чим більше ця частина головного мозку, тим вище «контрастна чутливість». Крім того, дослідники показали, що індивідуальні відмінності в кількості тканин в різних областях зорової кари впливають на сприйняття області зору. Залежно від “розвиненості” окремих розділів v1 учасники експерименту по-різному сприймали інформацію, розташовану зліва, справа або зверху від точки, на якій фіксувався погляд.
“Ми виявили, що ми можемо передбачити, наскільки добре хтось може бачити, виходячи з унікальної структури його первинної зорової кори”,- говорить Марк Хіммельберг, науковий співробітник Центру нейронних наук та факультету психології Нью-Йоркського університету.
Нейробіологи кажуть, що дослідження зв’язку структури мозку з відмінностями в зорових функціях, допоможе зрозуміти відмінності в тому, як люди сприймають і взаємодіють зі своєю візуальної середовищем.