В Україні не вщухають дебати на тему легалізації короткоствольної зброї в сфері цивільного використання. Висловлюється велика кількість думок і сумнівів з приводу цього питання. В нашій країні у громадян існує можливість легального володіння кількома видами вогнепальної зброї, більш детально про це розповідається . Водночас можна відмітити недосконалість діючого законодавства в питаннях самозахисту громадян. Часто самозахист закінчується тим, що людина, яка обороняється стає фігурантом кримінальної справи.
Не треба далеко ходити, щоб отримати зразкову картину громадянського суспільства, яке озброєне «короткостволом». Найяскравіший приклад – Сполучені Штати Америки. Однак, щоб скласти остаточну думку, необхідно розібратися з основними оманливими уявленнями про місцеві особливості обороту зброї.
Міф №1: злочинність користується доступністю «вогнестрілу»
Для придбання легальної зброї клієнт має заповнити спеціальну форму, де вказує вичерпний обсяг відомостей про свою особистість. Правоохоронні органи не відчувають проблем з доступом до цієї інформації. Відповідно будь-який легальний «ствол», що засвітився у злочині, відразу виведе на свого власника. У кримінальних елементів залишається два виходи – крадіжка або неофіційне придбання. В дослідженнях DLR відмічається, що близько 70% кримінального озброєння – викрадені зразки, а решта (30%) – придбані на чорному ринку.
Міф №2: в США майже кожен вміє користуватися зброєю, зважаючи на це кількість нещасних випадків зведена до нуля
Незважаючи на наявність контролю за обігом зброї, в законодавстві окремих штатів США є суттєва недоробка – відсутність обов’язкової підготовки, за аналогією з водійською екзаменацією. Проблема виникла не на пустому місці – щорічно в країні гине з цієї причини близько тисячі людей, а це дві-три людини на добу.
Чиновники воліють обходити це питання стороною – вищезазначена цифра, це лише 3% від загальної кількості смертей від пістолетів і рушниць, тому цей факт не вартий ускладнення процедури отримання зброї. Проте, цей захід може скоротити вказаний показник до цифри, що близька до нуля. До того ж він не порушує конституційні права.
Що стосується самих прецедентів – переважна більшість випадкових пострілів трапляється через неналежні умови зберігання. Ще один камінь до городу законодавства.
Міф №3: друга поправка – «залізний» гарант відсутності обмежень
Даний пункт американської конституції сам по собі суперечливий, від чого виникає велика кількість варіацій його інтерпретації. Сторони дискусії поділяються на два табори – перші вважають, що уряд не має права накладати будь-які обмеження на обіг «вогнестрілу». Другі навпаки, вітають такі нововведення, вважаючи їх необхідністю. Остаточну крапку в питанні ставить сама держава, при цьому в різних штатах місцеве законодавство може відрізнятись. Наприклад, в Каліфорнії заборонено володіти гвинтівкою з пістолетною рукояттю, а в Нью-Йорку приховане носіння вимагає персонального схвалення поліції. Дивлячись на статистику, в рік видається не більше трьох сотень подібних дозволів. На цій підставі неважко зробити висновок про доступність «короткостволу» для цивільних. З іншого боку, деякі штати не зловживають заборонними заходами. В будь-якому випадку, ситуація дає зрозуміти, що США – це далеко не країна збройного вседозвілля, що зайвий раз доводить, що питання легалізації того або іншого виду озброєння має бути виваженим в будь-якій державі.