Фото: Іван Пишний
Аграрій Іван Пишний опублікував у Фейсбук-групі «Рослинний світ України» світлини, зроблені у цілинному степу із численними виходами на поверхню крейдяних порід (РЛП «Краматорський», відділення «Біленьке»).
Фото: Іван Пишний
«Рослинна флора представлена ??типовими крейдяними рослинами та іншими, які пристосувалися до крейдяного субстрату», — коментує автор світлин.
У коментарі GreenPost еколог Іван Басюк пояснив, що поява деяких видів на крейдяних ґрунтах цілком закономірна, але поява інших викликає подив.
Фото: Іван Пишний
«Усе розвивається за одними законами: сильніші рослини займають родючіші землі. Сьогодні крейда — це жорстоке місце, на яке сучасна еліта рослинного світу не претендує. Тому більш імовірно, що рослини, які тут ростуть (або їхні тато і мама), бачили динозаврів і братались із голонасінними», — говорить еколог.
Він пояснює, що деякі види – наприклад, крейдяна сосна, яку науковці не дослідили до кінця донині — живуть у цьому степу сотні тисяч років.
«Те, що там живе сосна, — нормально: там дуже бідні ґрунти, де ніхто не мав би рости, окрім сосни. Але деякі ділянки цих крейдяних схилів засаджені акацією, а акація, навпаки, любить багатий ґрунт, вона дуже агресивна і всіх витісняє: швидко росте, розмножується кореневищами, і де вона поселилася, там, крім акації, вже нічого не росте», — говорить Іван Басюк.
Він розповідає, що із крейдяною сосною сусідять ще кілька рослин, які є ендеміками в тих краях – «вони там ростуть десь трошки пізніше, ніж та сосна».
«Сосну туди загнали покритонасінні, а ці рослинки там ростуть, бо їм там чомусь комфортно. Наприклад, там росте пирій — логічно, що пирій росте на крейді, бо в дикій природі, без людського впливу, його тіснять сильніші рослини. Але там живуть і такі види, які могли би вибрати і кращі умови, — наприклад, материнка. Трав’яна флора взагалі більш складна для розуміння», — пояснює еколог.
Фото: Іван Пишний
Проте він застерігає: вся здатність крейдяної сосни пристосовуватися до агресивних умов може її не врятувати.
«Покритонасінні завжди наступають — якщо з’являється хоч трішки землі, де вони можуть рости, вони її займають. Тому крейдяна сосна має зникнути. Але ми цього не побачимо – минуть тисячі років, перш ніж це станеться. Якщо не вплинуть інші чинники – такі як війна. До речі, бойові дії велися на цих заповідниках у Донецькій області, і за ті два роки зникло більше видів, ніж за попереднє тисячоліття», — розповідає еколог.
Натхнення: greenpost.ua