Кліматичні моделі переоцінили здатність рослин поглинати CO2 через обмежену доступність азоту, що спростовує уявлення про “озеленювальний” ефект викидів.
Довгий час вважалося, що підвищення рівня CO2 стимулює ріст рослин, що частково стримує глобальне потепління. Проте, як наголошує дослідження за участі Університету Граца, цей процес залежить від наявності “доступного азоту” – форми, яку рослини здатні засвоювати. Така форма азоту утворюється шляхом “біологічної фіксації азоту” – перетворення атмосферного азоту мікроорганізмами у ґрунті. Як пояснює біолог Беттіна Вебер, “цей процес у природних умовах значно переоцінювався, хоча в агросистемах зріс на 75% за останні 20 років.”
У новому дослідженні, опублікованому в журналі PNAS, науковці переглянули моделі Земельної системи – складні кліматичні моделі, які враховують взаємодію атмосфери, біосфери та геосфери. “Порівняння результатів з актуальними даними показало, що рівень фіксації азоту на природних територіях завищений на 50%”, – зазначає Вебер. У результаті реальний “ефект добрива CO2” знижено приблизно на 11%, що суттєво змінює оцінку здатності екосистем поглинати вуглекислий газ.
Учасники міжнародної робочої групи, яку координує Сіан Ку-Гісбрехт із Університету Саймона Фрейзера (Канада), закликають до оновлення моделей. Це важливо, адже процеси фіксації азоту супроводжуються утворенням азотних оксидів – газів, що впливають на клімат, змінюючи хімічний склад атмосфери. Як підкреслює Вебер, “перегляд моделей допоможе точніше оцінювати кліматичні прогнози і політики скорочення викидів.”
Таким чином, надмірна віра у “зелену здатність” природи компенсувати викиди CO? виявилася помилковою. Реалістичні моделі повинні враховувати біохімічні обмеження, зокрема дефіцит природного азоту, щоб не занижувати ризики глобального потепління.