Шовковиця, або тутовник – універсальне і невибагливе дерево. Саджанці шовковиці здатні приживатися на будь-якій землі, а дорослі дерева мають дуже широке призначення – їх листям харчуються гусениці шовкопряда, супліддя є цінним харчовим продуктом, а їх декоративні форми широко використовуються в садово-парковому будівництві. Вирощування шовковиці в приватному господарстві не вимагає затрат та багато часу, а віддача може бути дуже істотною, оскільки урожай шовковиці, навіть при відсутності належного догляду, вражає своєю кількістю.
Посадка
Шовковиця, вирощування якої широко поширене в багатьох країнах світу, живе досить довго, тому місце для неї необхідно підібрати таке, де дереву буде комфортно і не тісно. Ідеально підійде для посадки на південний схил, або відкриту сонячну ділянку в саду. До складу ґрунту шовковиця невимоглива, але дренажні властивості для неї мають велике значення. Справа в тому, що культура зовсім не переносить перезволоження. Вона краще росте на сухому ґрунті, і не сприймає болотистої місцевості з близьким заляганням підземних вод.
Для дерева бажано, щоб в радіусі 3-5 м не було інших рослин чи дерев. Перед купівлею саджанців на
Вирощування в саду
Зараз у домашньому саду шовковицю висаджують переважно для отримання плодів, але нерідко зустрічається і декоративна шовковиця, вирощування і догляд за якою практично нічим не відрізняється від попередньої форми.
Така шовковиця трохи незвичайна – на відміну від плодового дерева, її крона компактна, гілки можуть бути звисаючими (плакуча форма), або золотого забарвлення (золотиста), листя мають оригінальну форму і забарвлення.
Висаджуючи плодову шовковицю на ділянці, необхідно знати, що ця культура дводомна – існує окремо чоловіче і жіноче дерево. Плодоносить тільки дерево з жіночими квітками, а з чоловічими служить для запилення, ось чому доросла рослина іноді цвіте, але не плодоносить. Якщо площа ділянки дозволяє, то слід висаджувати поруч дерева обох статей.
У природі тутові дерева можуть виростати до пристойних розмірів, і хоч в домашньому саду крона шовковиці не дуже велика, а стовбур рідко буває вище 10 м, вибирати для її посадки слід сонячне просторе місце, де їй не будуть заважати інші дерева. Шовковиця може витримувати сильні морози (до -30 °С), проте не варто забувати, що це південна, теплолюбна рослина, і не кожен клімат для неї підходить.
У помірному континентальному кліматі тутові дерева благополучно переживають зими.
Догляд за шовковицею нескладний. Доросла рослина ні чого, окрім підживлень, не потребує, але за молодим саджанцем в перші роки потрібно доглядати більш ретельно: регулярно поливати, розпушувати землю навколо стовбура, проводити формуючу обрізку. Поливати деревце необхідно до досягнення віку 4-5 років — у дорослого дерева сформована глибока коренева система, тому воно самостійно забезпечує себе вологою. У першій половині літа поливи повинні бути регулярними та інтенсивними, ближче до осені поливати не треба, щоб молода рослина могла підготуватися до зими.
У молодих дерев необхідно обрізати верхівки пагонів. Цей захід допомагає підвищити врожайність — після обрізки починають формуватися бічні гілки, а чим більше гілок, тим більше ягід. Обрізка включає в себе також видалення старих, хворих і пошкоджених гілок. Обрізка може проводитися як навесні, так і в кінці літа. Декоративні види дерев обрізають кілька разів за сезон – вони прекрасно переносять цю процедуру, і швидко відновлюються.
Обробка
В цілому, шовковиця не сильно схильна до захворювань, але виростаючи в саду поруч з іншими плодовими культурами, вона може заражатися від них. Шкідники саду (комахи, гусениці) також не обійдуть стороною ніжні листя і солодкі плоди, тому тутові дерева потребують нехай і в профілактичної, але регулярної обробки від цих напастей.
Листя шовковиці можуть вражати грибкові спори (бактеріоз, борошниста роса, бура плямистість). Ці хвороби спочатку виявляються своєрідним нальотом на листках, що згодом призводить до утворення дірок, висушування та загибель листків. Для профілактики цього явища дерева обприскують розчином бордоської рідини (універсальний фунгіцид), сірчаним або вапняним розчином. Обробку проводять навесні, до розпускання бруньок.
Не меншої шкоди врожаю можуть завдати шкідники: комахи і їхні гусениці, для яких листя шовковиці є справжніми ласощами. Гусінь американського метелика, тутового п’ядуна за кілька днів здатні знищити все листя на дереві, тому профілактичне обприскування необхідно проводити до появи цих шкідників. Любить ласувати соком листя і павутинний кліщ, який ховається у своїй павутині під листом, так, що виявити його можна тільки по діркам на листках. Для боротьби та профілактики шкідників застосовуються інсектициди (хлорофос, тиофос). З народних методів можна використовувати відвар тютюну, полину.
Підгодівля
У рік посадки молоді саджанці підгодівлі не потребують – добрив, внесених в посадкову яму, їм достатньо. Для молодого дерева оптимальним часом внесення добрив буде початок плодоношення, так як рослині потрібно більше сил і поживних речовин. Якщо саджанець вирощений самостійно, то його слід підгодовувати, починаючи з третього року життя. Для підгодівлі використовуються мінеральні та органічні добрива, які вносяться (зашпаровуються) у пристовбурні круги. Землю навколо деревця слід розпушити, а після внесення підгодівлі замульчувати.
В якості органічної підгодівлі можна робити рідкі розчини і посліду або коров’яку. Послід розводять водою в пропорції 1:15, а гній – 1:10, і цим розчином поливають культуру. Підживлення вносять навесні і перед початком плодоношення, коли рослина закінчує цвісти. В кінці сезону підживлювати дерева не рекомендується, так як вони дадуть молоду поросль, яка загине при перших же морозах, до того ж, послабить зимостійкість плодоносного дерева. В якості мінеральної підгодівлі навесні можна внести азотні добрива (нітроамофоска, селітра), пізньої осені – калій і фосфор.
Розмноження
Шовковиця – дуже живуча дерево. Вона швидко і легко відновлюється після сильних морозів, пошкоджень, її пагони можуть повторно відрости від спиляного стовбура, і після цього успішно плодоносити. Тому розмноження шовковиці не представляє ніяких складнощів, – який би спосіб ви не вибрали, можете бути впевнені, що рослина приживеться і досить швидко дасть урожай.
Про шовковицю можна сказати, що це незвичайна і дещо дивна культура. Для неї характерні найрізноманітніші типи статевої організації. Дерева можуть бути однодомними, дводомними, самоплодні або змішаного типу.
На одному дереві можуть з’являтися тільки жіночі або чоловічі квітки, а можуть і двостатеві. До того ж, до дерева одного сорту можна прищепити нескінченну кількість пагонів інших сортів – сформувати так званий «шовковий» урожай, коли з однієї рослини можна одночасно збирати білі, чорні, рожеві і червоні ягоди.
З цього випливає, що розмножити шовковицю зовсім нескладно, і зробити це можна кількома способами:
З насіння. Часто під дорослою шовковицею можна помітити маленькі саджанці, отримані від самосіву. Виростаючи, вони добре плодоносять, однак гарантії, що ягоди такої рослини будуть відповідати сортовим особливостям материнського примірника, немає. Селекціонери використовують цей метод переважно для отримання сорту підщепи, а через декілька років прищеплюють до саджанця держак смачної сортової ягоди. У приватному садівництві спосіб застосовується рідко, бо виростити шовковицю з насіння клопітно, а перше цвітіння і плодоношення настає тільки на 5-6 році життя.
Щепленням. Найчастіше спосіб застосовується для вирощування декоративних сортів або для формування дерева з різними плодами. Для цього живці потрібного сорту прищеплюють на штамб дворічного саджанця.
Живцями. Простіше розмножити шовковицю зеленими живцями – вони швидше дають коріння і краще приживаються, в той час, як з задерев’янілих живців отримати саджанець досить важко. Для вкорінення живців потрібні спеціальні умови (вологість, температура), тому багато садівників віддають перевагу більш простим способам.
Відводками. При зрізанні материнського дерева утворюється найбільший приріст пагонів, які пригинають до землі, фіксують в горизонтальному положенні, і присипають землею. Підгортати гілки потрібно кілька разів протягом літа, а по осені відсадити зростаючий саджанець на постійне місце.
Кореневою порослю. Доросла рослина щороку дає молоду поросль, з якою не обов’язково боротися – її можна використовувати для вирощування нових екземплярів. Відсаджувати можна навесні або восени. Для цього потрібно акуратно розкопати місце відростлого паростка, і зрізати його, намагаючись зберегти в цілості кореневу систему дерева.
Звичайно, виростити шовковицю, так би мовити «з нуля» клопітно. Простіше купити вже вирощений саджанець в розпліднику, щоб точно знати – скільки йому років, і на який рік він почне приносити плоди? При виборі саджанця пам’ятайте, що тутові дерева бувають чоловічими і жіночими, і не багато саджанців здатні приносити ягоди. Тому рекомендується купувати 3-4-х річні деревця, які один раз вже плодоносили – так ви гарантовано купите плодоносний примірник.