Медоносні бджоли масово гинуть через кліщів Varroa, і для їхнього порятунку потрібні новітні технології — зокрема штучний інтелект.
Криза бджільництва: втрати, яких не можна ігнорувати
Бджоли — ключові агенти запилення, які підтримують екосистему та сільське господарство. Вони приносять мільярди доларів, зокрема Канаді, яка є світовим виробником меду. Проте взимку 2024 року Канада втратила понад третину бджолиних колоній, а на острові Принца Едварда — понад 60%. Основною причиною стала інвазія кліща Varroa — паразита, який висмоктує тканини бджіл і переносить віруси.
“Зараження кліщем Varroa було ключовим фактором, що спричинив спустошення”, — йдеться у звітах. Традиційні методи боротьби більше неефективні: кліщ розвинув стійкість, а обробка хімікатами шкодить самій колонії. Тому галузь стоїть перед необхідністю інноваційного прориву.
Висока ціна діагностики: як виявляють паразита
Щоб зупинити поширення Varroa, потрібне постійне спостереження за вуликами. Серед методів — спиртове промивання, цукровий струс та липкі пастки. Але навіть найточніший з них — спиртовий — вимагає вбивства сотень бджіл для кожної проби. Інші — менш інвазивні, але й менш точні. Всі ці способи або шкідливі, або занадто затратні.
“Жоден з існуючих методів не є ідеальним”, — підтверджують дослідники. Усі вимагають компромісу між точністю та безпекою для бджолиної родини. У контексті глобального зменшення популяцій бджіл, така вразливість є критичною.
Розумне бджільництво: ШІ на варті вулика
Нова надія — інтеграція штучного інтелекту у вулик. Камери всередині вуликів фіксують зображення бджіл, які потім аналізуються нейронними мережами. Алгоритми визначають зараженість бджіл за зовнішніми ознаками кліща Varroa, підраховуючи рівень зараження автоматично. Система не вимагає втручання і не шкодить колонії.
“Ми розробляємо неінвазивний і сталий метод раннього виявлення кліщів Varroa за допомогою штучного інтелекту”, — пояснюють дослідники. Камери передають зображення через Wi-Fi або Bluetooth, де ШІ виконує виявлення паразитів, використовуючи перетворення кольору та розпізнавання об’єктів. На основі цього бджолярам рекомендують дії для обробки вуликів.
Врятувати мед — означає врятувати майбутнє
Цей підхід уже тестується в Університеті Калгарі спільно з бджолярами. Автоматизоване спостереження не лише знижує втрати, а й робить бджільництво точним, екологічним і прибутковим. Перехід до “розумного вулика” дає змогу прогнозувати ситуацію і реагувати до того, як колонія зазнає критичних втрат.
“Це стратегічне рішення, яке є неінвазивним, економічно ефективним і прибутковим у довгостроковій перспективі”, — підсумовують ініціатори. Бджоли — наші незамінні союзники. Якщо ми хочемо зберегти солодкий мед, природу і власне майбутнє — діяти потрібно вже зараз.