Всесвіт

Створено найдокладнішу карту квазарів: на ній понад мільйон активних чорних дір

Карта включає близько 1,3 млн квазарів з усього видимого Всесвіту і допоможе вченим краще зрозуміти властивості темної матерії.

Астрономи склали найбільшу карту тривимірного розподілу активних надмасивних чорних дір у Всесвіті. Дослідники розрахували розташування в просторі та в часі 1,3 млн квазарів. Найвіддаленіший із них яскраво сяяв, коли Всесвіту було лише 1,5 млрд років.

Вчені побудували карту, використовуючи дані космічного телескопа Gaia Європейського космічного агентства. Хоча в основному Gaia працює над створенням карти зірок Чумацького Шляху, у процесі сканування неба вона також випадково виявляє яскраві об’єкти за межами Галактики.

Тривимірний розподіл квазарів. Відео: ESA/Gaia/DPAC; Lucy Reading-Ikkanda/Simons Foundation; K. Storey-Fisher et al. 2024

Квазари – це яскраві ядра далеких галактик, що живляться надмасивними чорними дірами. Оскільки гравітаційне тяжіння чорної діри розкручує прилеглий газ, унаслідок цього процесу утворюється надзвичайно яскравий диск, а інколи й струмені світла, які можна спостерігати в телескопи. Квазари можуть бути в сотні разів яскравішими за всю галактику.

Стандартна космологічна модель припускає, що галактики, в яких розташовані квазари, оточені масивними ореолами невидимого матеріалу – темною матерією. Вивчаючи квазари, астрономи зможуть більше дізнатися про темну матерію, наприклад про те, наскільки сильно вона злипається.

Ми змогли провести вимірювання того, як матерія накопичується разом у ранньому Всесвіті, з такою ж точністю, як і деякі виміри великих міжнародних дослідницьких проєктів – що вельми примітно, з огляду на те, що ми отримали наші дані як “бонус” від Gaia, сконцентрованого на Чумацькому Шляху, – гооврить Кейт Сторі-Фішер, співавтор дослідження

Астрономи також можуть використовувати розташування далеких квазарів та їхніх галактик, щоб краще зрозуміти, як космос розширювався з плином часу. Наприклад, учені вже порівняли нову карту з космічним мікрохвильовим фоном – відлунням Великого вибуху. Коли це світло наближається до нас, воно згинається павутинням темної матерії – тим самим павутинням, яке створює квазари. Порівнюючи їх, учені можуть виміряти, наскільки сильно матерія злипається.


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Back to top button