У сучасному міждисциплінарному дослідженні науковці запропонували розглядати математику як можливу універсальну мову для спілкування між людьми та позаземними цивілізаціями, спираючись на експерименти з когнітивними здібностями медоносних бджіл.
Проблема міжзоряного контакту пов’язана не лише з відстанями, а й із відсутністю спільних знакових систем. Слова, жести та символи залежать від біології й культури. Такі умови не можуть бути спільними для різних планет. Тому постає питання про альтернативні засоби комунікації.
Дослідники висунули тезу, що математика може виступати універсальним інструментом розуміння. Вони зазначають: «ми обговорюємо можливість того, що математика може бути моделлю універсальної мови», — наголошують автори. Такий підхід ґрунтується на припущенні спільних когнітивних принципів. Саме їх і вирішили перевірити експериментально.
Для цього було обрано медоносних бджіл як приклад «нелюдського інтелекту». Люди й бджоли розділені понад 600 мільйонами років еволюції. Їхні мозки різняться за структурою та масштабом. Проте обидва види живуть у складних соціальних системах.
У серії експериментів 2016–2024 років бджіл навчали розпізнавати кількість об’єктів. Кольори виконували роль інструкцій додавання або віднімання одиниці. За правильний вибір бджоли отримували винагороду. З часом вони переносили правила на нові ситуації.
Результати показали здатність бджіл до елементарних арифметичних операцій. Вони розуміли поняття нуля та впорядковували кількості. Автори зазначають: «бджоли і люди мають спільні риси в математичних здібностях». Це свідчить про незалежне виникнення числових понять.
Науковці підкреслюють, що навіть мінімальні операції формують основу натуральних чисел. Таким чином, математика постає не як людський винахід, а як властивість пізнання. Це узгоджується з ідеєю Галілео Галілея про Всесвіт як математичну структуру. Отже, математика може стати ключем до міжвидового та міжзоряного розуміння.