Дослідження японських науковців з Центру вивчення мозку RIKEN виявило новий тип нейронів, що прогнозують майбутнє місцезнаходження тварини під час її пересування у просторі.
Просторова навігація є складним процесом, що вимагає зусиль мозку для обробки різних типів інформації, таких як внутрішні карти середовища та минулі переміщення. Для виконання навіть звичайних завдань, як-от ходіння супермаркетом, мозок повинен зберігати інформацію про місцезнаходження, швидкість та цілі, до яких прямує людина. Значна частина цієї інформації закодована в гіпокампі та медіальній енторінальній корі (МЕК), які містять карти поточного положення тварини в просторі.
Проте нове дослідження показує, що МЕК кодує не лише поточне місце розташування, а й прогнозує майбутні позиції. Під час експериментів на щурах науковці виявили, що активність окремих клітин мозку в цій області відповідає не поточному місцезнаходженню, а майбутнім точкам траєкторії тварини. Ці клітини активуються на маршруті за кілька секунд до того, як тварина досягає певного місця.
Нововідкриті клітини отримали назву “прогнозуючі сітчасті клітини” і, на відміну від звичайних сітчастих клітин, вони кодують інформацію про місце розташування на основі передбачень, а не фактичного знаходження. Це відкриття є важливим для розуміння того, як мозок забезпечує передбачувану навігацію і як тварини планують свої пересування в просторі.
Подальші експерименти показали, що ці клітини можуть прогнозувати як час, так і відстань до майбутнього місця розташування, причому “сітчастість” виявляється більш точною при врахуванні відстані. Цікаво, що клітини залишалися активними незалежно від того, чи спрямована поведінка тварин на конкретну мету, чи вони випадково переміщувалися в пошуках їжі.