Вчені думали, що розробили інноваційний новий пристрій спостереження за птахами, але австралійські ворони об’єдналися, щоб зірвати їхні плани.
Дослідники-зоологи довгий час використовували пристрої стеження для збору даних про досліджуваних ними тварин, їх взаємодіях, місцезнаходження та багато іншого. Диких тварин відловлювали, встановлювали на них трекер і знову відпускали на волю.
Такий підхід хоч і допомагає відстежувати і рятувати зникаючі види, пов’язаний з деякими етичними проблемами. Вважається, що маленьким і середнім птахам важко носити ці трекери. Поведінка птахів також змінюється через масивний пристрій відстеження.
З цієї причини орнітологи рідко встановлюють трекери на представників сімейства горобиних. Однак Австралійська ворона-свистун (Cracticus tibicen) настільки великий і розумний представник сімейства горобиних, що багато людей приймають їх за воронних. Тому і вчені вирішили, що цим птахам не завадять трекери.
Щоб не ловити ворон двічі, вчені розробили прив’язь зі швидко роз’ємним механізмом, завдяки якому трекери відриваються, коли птахи знаходяться поруч з магнітом.
Дослідники встановили потужний магніт біля кормової станції і, коли прийде час, він повинен був відкріпити трекери. Поруч з тією ж станцією знаходилися пристрої, які могли заряджати батареї бездротовою мережею і завантажувати дані, що скорочувало вимоги до батарей і зберігання даних.
Як би дослідники не пишалися новими пристроями, птахи виявилися хитрішими. Як тільки сорок випустили на волю, вони почали клювати трекери, щоб їх зняти. Самостійно це зробити – непросте завдання. Однак вчені помітили, як інші сороки почали приходити на допомогу і клювати нашийники з пристроями, поки не знаходили слабке місце і не звільняли побратимів.
Протягом трьох днів всі п’ять відстежуваних птахів звільнилися від “кайданів”.
Дослідники, хоч і втратили трекери, не розчаровані. Незважаючи на те, що їм не вдалося отримати даних, результати роботи підняли кілька цікавих питань. Пристрій стеження мав слабке місце в своїй конструкції. Чи вдалося птахам визначити слабке місце і атакувати його? Або вони просто напали на нього, поки він зрештою не впав?
Важливо відзначити і те, що альтруїстична поведінка у птахів зустрічається відносно рідко. У цьому випадку немає іншого пояснення: сороки просто бачили, що їх родичам некомфортно і приходили на допомогу.