Проект будівництва Панамського каналу, який по праву вважають шедевром інженерної думки, був одним з найбільш цікавих і складних інженерно-будівельним досягнень. Історія спорудження Панамського каналу, що з’єднав Атлантичний і Тихий океани, була досить напруженою. Однак спорудження цього об’єкта зробило величезний вплив на розвиток світового судноплавства та економіки.
З березня 2011 року по червень 2016 року йшла грандіозна реконструкція Панамського каналу — розширення, яке вдвічі збільшило його пропускну здатність.
Нагадаємо, Панамський канал знов відкрито після тривалих робіт по реконструкції та розширенню, які зайняли майже 10 років.
Панамський канал був побудований американцями в 1904-1914 роках. Він був офіційно зданий в експлуатацію в 1920 році, і до 31 грудня 1999 року перебував під контролем США, а під управління і юрисдикцію Панами він перейшов 1 січня 2000 року.
https://youtu.be/ZRvtou1Z3xs
Панамський канал протяжністю 77 кілометрів з’єднує Панамську затоку Тихого океану з Карибським морем і Атлантичним океаном. На відміну від Суецького каналу, він не прокладений по всій довжині на рівні моря: судна піднімаються й опускаються за допомогою гігантських шлюзів на вході і виході і проходять по прісноводному фарватеру.
У 2009 році почалося спорудження третьої черги нових шлюзів, які дозволять пропускати по каналу більш широкі суду і повинно було завершитися майже два роки тому. Вартість робіт спочатку оцінювалася в $5,3 млрд.
Після розширення каналу по ньому зможуть проходити суда розміром в три рази більше, ніж зараз, включаючи танкери, що перевозять скраплений природний газ (СПГ). Крім того, буде підвищена його пропускна здатність: за прогнозами, в 2017 році через канал буде провезено 360 млн тонн вантажів.
Шлюзові ворота Панамського каналу побудовані із сталі “Метінвесту”.
Будівництво каналу почалося в 1880 році в гирлі річки Ріо-Гранде. Власниками акцій Загальної компанії міжокеанського каналу стали понад 800 тисяч осіб. Незважаючи на те, що роботи йшли з небувалим розмахом, до 1885 році вдалося побудувати лише десяту частину – це було пов’язано з безліччю непередбачених складнощів природного і технічного характеру. Ця територій дуже складна в плані геології – гористий перешийок з непрохідними лісами та болотами.
У 1887 році стало очевидно, що від ідеї бесшлюзового будівництва доведеться відмовитися. До 1888 року на спорудження каналу витратили приблизно 300 мільйонів доларів, що в два рази перевищувало початкову суму. У наступному році було вирішено розпустити компанію, почалося гучне розслідування, фігурантами якого стали багато відомих діячів Франції: політики, фінансисти, а крім того, засновник компанії Лессепс і знаменитий архітектор Гюстав Ейфель, яких звинуватили у великому шахрайстві.
Новий етап будівництва Панамського каналу почався тільки в 1894 році.Трохи пізніше в будівництві каналу зацікавленість стали проявляти США, і в 1902 році американці викупили у французів за 40 мільйонів доларів концесію, обладнання та виконані роботи. Тоді ж Колумбія, яка володіла Панамським каналом, здала в оренду строком на сто років смугу землі шириною 10 миль уздовж каналу. Безпосереднє продовження будівництва відновилося в 1904 році, але вже військовим міністерством США. Роботами керував Френк Джон Стівенс, вибрав правильний проект – озера і шлюзи.
На завершення будівництва каналу пішло 10 років і 400 мільйонів доларів. У будівництві брало участь близько 70 тисяч робітників, загинуло – приблизно 5600. Треба сказати, що завершення будівництва одного з «проектів століття» було обставлено досить ефектно – 13 жовтня 1913 року президент Томас Вільсон в Білому домі, при численних високих гостях, натиснув спеціальну кнопку на своєму столику. Власне, заради цього жесту і зібралися високопоставлені політики і бізнесмени. В цей момент за чотири тисячі кілометрів стався потужний вибух, який зруйнував останню перешкоду між Тихим і Атлантичним океанами. Для символічної акції був прокладений спеціальний кабель до Білого дому.
Власне судноплавство на Панамському каналі почалося влітку 1914 року, проте з багатьох причин офіційне відкриття «восьмого дива світу» відбулося лише в 1920 році.