Сантьяго – столиця Чилі, може стати жертвою потужного землетрусу магнітудою 8,3 бала за шкалою MMS або вище найближчим часом, попереджають сейсмологи, опублікувавши свої прогнози в журналі Earth and Planetary Science Letters.
“Потужні мегаземлетруси в Південній Америці є одним з трьох наслідків занурення океанічної плити Наска під континент з великою швидкістю, близько 80 міліметрів на рік. Другим наслідком цього занурення Наски є стиснення порід і зростання Анд, а третім – формування тихоокеанської гряди вулканів. Найпотужніший землетрус в історії людства з магнітудою 9,5 відбувся в 1960 році в 570 кілометрах на південь від Сантьяго“, — коментує дослідження геолог Девід Якобсон з університету Кентербері (Нова Зеландія).
Кордильєри вважаються найвищим гірським масивом Землі, який простягнувся на 18 тисяч кілометрів в довжину, і на 9-16 кілометрів в ширину. Вони виникли відносно недавно — в юрському періоді на території Північної Америки та наприкінці крейди — на південній “половині” Нового Світу в результаті зіткнення океанічних і континентальних плит. Поки що не існує загальноприйнятої теорії про їх походження — вчені сперечаються як про кількість вихідних тектонічних плит, так і про характер їх з’єднання.
З іншого боку, наслідки цього зіткнення відчутні для кожного жителя західної частини Південної Америки – тут щороку відбуваються досить сильні землетруси, які виникають в результаті накопичення тектонічної напруги в тих точках, де плити “дряпають” одна одну вивільненням у вигляді потужних поштовхів.
Еміль Кляйн (Emile Klein) зі Страсбурзького університету (Франція) і його колеги прийшли до висновку, що чергове вивільнення величезної порції такої енергії може відбутися найближчим часом в околицях Сантьяго, столиці Чилі. Аналізуючи наслідки потужного землетрусу з магнітудою 8,3 бала за шкалою MMS, який стався в околицях містечка Ільяпель у вересні 2015 року, вчені виявили тривожну закономірність.
Виявилося, що фактично у всіх регіонах в центральній частині Чилі великі поштовхи відбувалися досить регулярно, з частотою приблизно раз у 60-80 років. Приміром, Ільяпель вже вражали найпотужніші землетруси з магнітудою в 8 або більше в 1880 і 1943 роках, і регіони на південь від цього міста так само піддавалися потужним поштовхам з аналогічною частотою.
Подібна швидкість появи землетрусів, як розповідає Кляйн і його колеги, говорить про те, що плита Наска занурюється під Південну Америку не з такою високою швидкістю, як показують виміри в інших, відносно спокійних регіонах – 6,5 сантиметра, а не 8 сантиметрів в рік. Це означає, в свою чергу, що рух порід сильно “гальмується” їх тертям, в результаті чого плита у сейсмонебезпечних регіонах “відстає” кожні 70 років на приблизно 4,5 метра від інших її ділянок і надолужує це відставання землетрусами.
Проблема полягає в тому, що в центральній частині цієї зони є ділянка довжиною близько 300 кілометрів, де подібних поштовхів не відбувалося вже більше століття, але відносно слабкі землетруси силою 6-7 балів за шкалою MMS відбуваються фактично кожен місяць. Відповідно, існує дуже реальна і ненульова небезпека того, що ця напруга буде скинута найближчим часом. За розрахунками вчених, сила його складе як мінімум 8,3 бала за шкалою MMS.
Як вважає Якобсон, поштовху з магнітудою 6,9 минулого тижня може бути першим провісником подібної катастрофи, однак імовірність цього досить низька, близько 10%. В цілому, за оцінками геологів, ймовірність виникнення потужного землетрусу в околицях Сантьяго в цьому році в 2-3 рази вище норми і становить близько 3%. Якщо він відбудеться, то його епіцентр буде знаходитися у Вальпараїсо, в 100 кілометрах від столиці Чилі.