Результати дослідження свідчать, що навмисний підхід до використання соціальних мереж може сприяти покращенню психічного здоров’я молодих людей навіть без повної відмови від них.
Вплив соціальних мереж на психічне здоров’я молоді, особливо у віковій групі 17-29 років, тривалий час був предметом дискусій через ризики розвитку тривоги, депресії та самотності. Нещодавнє дослідження, проведене групою вчених Університету Британської Колумбії під керівництвом професора Аморі Мікамі, доводить, що не тривалість використання, а спосіб взаємодії з платформами визначає психологічний ефект. Замість категоричної відмови від соціальних мереж, дослідники пропонують впровадження “навмисного” користування, спрямованого на створення позитивного онлайн-середовища.
У рамках шеститижневого експерименту було залучено 393 молодих канадців, які мали проблеми із психічним здоров’ям та стурбованість впливом соціальних мереж. Їх розподілили на три групи: контрольну, яка не змінювала своїх звичок; групу утримання, яка припинила користування соціальними мережами; та “навчальну” групу, учасників якої інструктували з навмисного використання платформ. Навчальні матеріали пропонували методи скорочення шкідливих порівнянь з іншими, відключення токсичних облікових записів і пріоритизації значущих зв’язків.
Результати показали, що як утримання, так і навчений підхід сприяли зменшенню негативних ефектів, таких як тривога та депресія, хоча їхній вплив відрізнявся. Учасники, які утримувалися від соціальних мереж, продемонстрували найбільше зниження рівня тривоги та депресії, але часто стикалися з посиленням самотності. Натомість “навчальна” група, попри менше скорочення часу в мережах, відчувала зниження самотності та страху втратити щось важливе (FOMO).
Цікаво, що “навмисний” підхід пропонує більше гнучкості, адже повна відмова від соціальних мереж є нереалістичною для багатьох молодих людей через їхню інтегрованість у сучасне життя. Учасники, які навчалися керувати онлайн-активністю, створювали здоровіші зв’язки, активно комунікували та уникали шкідливих контентів, що сприяло зростанню почуття соціальної підтримки. Таким чином, замість “пасивного прокручування” їх стимулювали до взаємодії, що позитивно впливало на їхнє психічне благополуччя.
Науковці підкреслюють, що відмова від соціальних мереж не є універсальним рішенням. Як зазначила доктор Мікамі, припинення користування платформами може усунути тиск, пов’язаний з онлайн-презентацією себе, але водночас позбавляє молодь важливих соціальних контактів із друзями та родиною, що може поглибити ізоляцію. Натомість, навмисний підхід є збалансованою стратегією, яка дозволяє поєднати переваги соціальної взаємодії з мінімізацією її ризиків.
Наукова група передбачає, що результати дослідження можуть бути корисними для розробки програм підтримки психічного здоров’я у школах і молодіжних організаціях. Запровадження навчальних сесій із “розумного” користування соціальними мережами може допомогти молоді уникати негативного досвіду, зосереджуючи увагу на значущих зв’язках та активному спілкуванні. Такий підхід здатен розірвати цикл періодичної відмови від соціальних мереж і подальшого повернення з негативними наслідками.
Отже, дослідження демонструє важливість якісного підходу до взаємодії із соціальними платформами, підкреслюючи, що молодь може користуватися ними з користю для свого психічного здоров’я. Як зазначила доктор Мікамі: