Робота на біржах фрілансу приваблює багатьох громадян України. Відшукати майданчик, де можна гарантовано отримувати стабільну зарплату на просторах інтернету нескладно. Наприклад, на сайті https://radiopyatnica.com.ua/news/de-zarobiti-na-frilansi-v-ukrajini наведено список найвідоміших міжнародних фірм. Пройшовши формальну процедуру реєстрації на одному з таких майданчиків, можна відразу взятися за виконання замовлення. Головна перевага таких майданчиків в тому, що робота фрілансера оплачується швидко. Причому за бажанням автор може отримувати оплату в національній валюті. Хоча переваги такого способу заробітку привертають, не можна забувати про підводні камені такого виду діяльності.
Податкові зобов’язання
Бажаючи заробити на своєму вмінні грамотно писати, багато хто забуває про юридичні аспекти такого виду зайнятості. Адже кожен працюючий громадянин України зобов’язаний платити податки. Віддалена робота не звільняє людину від цих зобов’язань. Але, оскільки більшість фрілансерів вважають за краще приховувати свою діяльність, це може обернутися негативними наслідками. Правда, рідко хто з цієї спільноти може похвалитися стабільним і високим доходом.
Водночас за адміністративне правопорушення, а нелегальна діяльність підпадає під це визначення, можна отримати штраф, який в десятки разів перевищує суму щомісячного доходу. Тому слід розібратися в тонкощах українського законодавства.
Офіційне оформлення
По суті, фрілансер здійснює підприємницьку діяльність, оскільки він отримує за свої послуги гроші. Але без офіційної реєстрації такий вид діяльності в країні заборонений (стаття 164 КУАП). Тобто нелегальна робота фрілансера може обернутися для нього солідним штрафом – до 8,5 тисяч гривень. Також цією статтею передбачена конфіскація коштів, які людина отримала за час роботи. Але тут має один нюанс. Річ у тім, що витрачені на свої потреби гроші відібрати у фрілансера ніхто не зможе. Тому варто витрачати всі кошти відразу ж після їх отримання.
Особливості реєстрації
Податковим кодексом України чітко регламентуються розміри виплат. Наведемо кілька ситуативних прикладів:
* Якщо фрілансера викриють в ухиленні прибуткового податку, йому доведеться в примусовому порядку повністю сплатити податок і ще плюс 25% штрафу.
* У тому випадку, якщо фрілансер не платить податки систематично, а сума досягне тисячі мінімумів, тоді незалежний працівник може отримати реальний термін. Але вирішити проблему можна і мирним шляхом, якщо заплатити податок і той же штраф у розмірі 25% від отриманої суми.
Офіційна реєстрація в якості підприємця виводить українського фрілансера з тіні, тобто він потрапляє в законодавче поле. Плюси такого рішення:
* людина виплачує тільки 5% від усіх отриманих коштів;
* вибрати групу фрілансер може, якщо попередньо підрахує можливі доходи;
* також новоявленому підприємцю доведеться робити регулярні внески до соціального фонду, а він становить 22% від мінімальної по країні зарплати.
Існує ще ряд особливостей офіційної реєстрації. Наприклад, отримані від фрілансу гроші людина зобов’язана переводити не на особистий рахунок, а на окрему карту. Це означає, що йому все-таки доведеться заплатити не 5%, а 18% податку.
З огляду на все вище сказане, кожен повинен сам вибрати для себе спосіб діяльності. Але при виборі прихованої форми роботи фрілансером не можна забувати, що інформаційне поле Інтернету постійно моніторять працівники спеціальних органів. Це робиться з метою запобігання нелегального обігу зброї та фінансування тероризму. Як то кажуть, висновки робіть самі.