Західні фахівці з’ясували, чи може заміна харчових жирів з пальмової олії, сої та інших сільськогосподарських культур жирами, створених синтетичним шляхом, допомогти зменшити викиди парникових газів, що викликають зміну клімату. Аналіз вказав на скорочення викидів вуглецю та інші переваги!
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature Sustainability, група вчених під керівництвом UCI оцінила потенціал широкомасштабного синтетичного виробництва харчових жирів за допомогою хімічних і біологічних процесів. “Широкомасштабний синтез їстівних молекул хімічними та біологічними методами без сільськогосподарської сировини є цілком реальною можливістю”, — говорить провідний автор Стівен Девіс, професор UCI. Повідомляється, що сировина для цього методу така ж, як і в рослинах: водень у воді та вуглекислий газ у повітрі. “Така “їжа без ферми” могла б уникнути величезної кількості викидів, що спричиняють глобальне потепління, а також зберегти біорізноманіття землі”.
Як дієта може зупинити глобальне потепління
Стівен Девіс і його колеги підкреслюють екологічні та соціальні переваги продуктів харчування, вироблених без звичних ферм, включаючи скорочення використання води і забруднення водозборів, місцевий контроль над виробництвом продуктів харчування, зниження ризику нестачі продовольства, пов’язаної з погодними умовами, і меншу потребу в низькооплачуваній і фізично важкій праці.
Девіс підкреслив практику вирубки тропічних лісів, щоб звільнити місце для плантацій пальмової олії — – що необхідно для виробництва печива, чіпсів і багатьох інших напівфабрикатів. Автори нового дослідження заявили, що вони зосередили більшу частину своєї уваги на жирах, оскільки вони є «найпростішими поживними речовинами, які можна синтезувати термохімічно», вказуючи на усталені методи широкомасштабного виробництва мила та хімії полімерів.
“Перевага жирів полягає в тому, що їх можна синтезувати за допомогою процесів, не пов’язаних з біологією. Це все хімія, і тому ви можете працювати при більш високих тисках і температурах, що забезпечує чудову ефективність”, — пояснив Девіс. Залишається велике питання: чи приймуть люди їжу, створену таким чином? “Їжа є більшою проблемою, ніж електрика; мало хто дбає про те, звідки беруться електрони в нашій розетці, але багато людей дуже дбають про те, звідки береться їхня їжа”, — підсумовує Девіс.