Дослідження показали, що коротке лікування 100% киснем покращує моторне навчання.Дослідження опубліковано в журналі Frontiers in Neuroscience.
Нове дослідження показало, що коротке лікування стовідсотковим киснем покращує моторне навчання у молодих, здорових дорослих. Експеримент показав, що такий метод терапії відновлює рухові навички, які пацієнти втратили через вік або хворобу.
Людям часто доводиться заново навчитися щоденним функціональним руховим рухам — піднімати склянку, ходити, зав’язувати взуття — через старіння або після неврологічних ускладнень, таких як інсульт. Коли мозок заново вивчає рухові завдання, це вимагає енергії, і, в свою чергу, кисню.
Мозок — найбільш енергоємний орган, який постійно постачається киснем і глюкозою. Він становить лише 2% маси тіла, але споживає від 20% до 30% енергії в стані спокою. Також попередні дослідження показали, що на функцію мозку впливає рівень кисню, що постачається.
Усвідомлюючи важливість кисню в його зв’язку з функцією мозку, дослідники з Німецького університету охорони здоров’я і спорту в Берліні перевірили, як впливає забезпечення стовідсоткового кисню на рухові характеристики пацієнтів.
- Розкрита головна загроза для людського мозку
- Виявлені перші докази вторгнення Юлія Цезаря в Британію
- Погані міські райони можуть призводити до розвитку недоумства
Дослідники найняли 40 здорових учасників, середній вік учасників склала 21 рік. Їх випадковим чином поділили на дві групи. Одна половина отримувала 100% кисню по 5 л / хв, а інша — повітря, яке містить 21% кисню (та ж концентрація і в повітрі, якою ми зазвичай дихаємо).
Учасники виконували просту візуомоторні завдання, малюючи лінії стилусом між різними цілями на цифровому планшеті. Так вчені перевірили, як швидко суб’єкти інтегрують інформацію, яка «відправляється» від очей до руки. Це важлива частина моторного навчання.
Обидві групи отримували кисень через носову канюлю тільки тоді, коли вони вчилися виконувати цю задачу. Потім «ціль» і стилус міняли, щоб зрозуміти, наскільки ефективно учасники адаптувалися до перебудови. Потім умови поміняли ще раз.
Виявилося, що учасники, які отримали кисень, вчилися швидше і працювали краще. Ефект зберігався, коли суб’єкти не отримували кисень. Вони рухали стилус точніше і адаптувалися до змін швидше.