Хмари, що оточують екзопланети, виявилися серйозною перешкодою, що не дозволяє астрономам визначити присутність життя на далеких небесних тілах.
Космічний телескоп «Хаббл» витратив багато місяців на вивчення землеподібної планети GJ 1214b біля зірки в сузір’ї Змієносця. Телескоп 15 разів «знімав» планету, поки вона проходила по орбіті на тлі своєї зірки, і світло останньої просвічувало крізь атмосферу. Однак спектральний аналіз не зміг розповісти нічого про хімічні сполуки в атмосфері GJ 1214b — з’ясувалося, що вона оточена щільним шаром хмар. Атмосфера інших планет аналогічних розмірів (HD 97658b, GJ 436b, і GJ 3470b) також виявилася непідвладною вивченню з допомогою «Хаббл».
Зараз астрономи планують обійти цю проблему, досліджуючи екзопланети не на тлі зірок (транзитним методом), а вловлюючи світло від сонця в той момент, коли воно відбивається від атмосфери. Крім того, випромінювання самих хмар може містити в собі вказівки на молекулярний склад атмосфери.
Нарешті, хмарний покрив екзопланет намагаються відтворити на Землі. В лабораторії Массачусетського технологічного інституту планують створювати хмари з сульфіду цинку і бертолетової солі — вважається, що саме ці речовини входять до складу хмар GJ 1214b. Опромінюючи синтетичні хмари лазером під різним кутом, вчені планують з’ясувати, як їхні аналоги в реальному світі розпізнають телескопи.
Через два роки почне працювати наступник «Хаббла» — космічний телескоп «Джеймс Вебб». Він реєструє в інфрачервоному діапазоні, що полегшить йому завдання просвічувати крізь хмари. Однак час «Джеймса Вебба» буде в дуже великому дефіциті, тому астрономам у будь-якому випадку доведеться шукати альтернативні способи визначення перспективних з точки зору життя екзопланет (а не перекладати цю роботу на телескопи).